Вербозілля лучне
| Вербозілля лучне | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Lysimachia nummularia L. |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Вербозілля лучне, Вербозілля лучний чай (Lysimachia nummularia) — багаторічна рослина з роду вербозілля родини мирсінових.
Зміст |
Народні назви [ред.]
Адамове ребро, Барвінок дикий, Перерва, Повій жовтий, Пристрітник, Розхідник.
Морфологія [ред.]
Стебло повзуче, що вкорінюється у вузлах, звичайно неветвисте і голе. Листя на коротких черешках, супротивні, округло-яйцеподібні або округло-овальні, тупі або загострені. Квіти розташовані по одному в пазухах середніх листів, досить великі, золотисто-жовті, всередині з бурими залозистими крапками. Плоди — коробочки, які розкриваються стулками. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні — вересні.
Екологія [ред.]
Росте на луках, по берегах річок, серед чагарників, на сирому ґрунті.
Розповсюдження [ред.]
Європейсько-середземноморський вид. Зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів. На крайньому півдні степових районів росте тільки в долинах річок, в Криму рідко.
Хімічний склад [ред.]
Рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни.
Використання [ред.]
У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У народній медицині різних країн надземну частину вживали всередину при дизентерії, проносі, судомах, як протицинговий засіб, зовнішньо — як ранозагоювальний, протизапальний, для усунення поганого запаху з рота, при ревматизмі. З листя можна отримати жовту фарбу.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Вербозілля лучне |
