Вербозілля лучне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вербозілля лучне
Lysimachia nummularia kz.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Мирсінові (Myrsinaceae)
Рід: Вербозілля (Lysimachia)
Вид: Вербозілля лучне
Біноміальна назва
Lysimachia nummularia
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Lysimachia nummularia
ITIS logo.jpg ITIS: 23993
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 175113
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lysimachia nummularia

Вербозілля лучне, Вербозілля лучний чай (Lysimachia nummularia) — багаторічна рослина з роду вербозілля родини мирсінових.

Народні назви[ред.ред. код]

Адамове ребро, Барвінок дикий, Перерва, Повій жовтий, Пристрітник, Розхідник.

Квітки вербозілля лучного

Морфологія[ред.ред. код]

Стебло повзуче, що вкорінюється у вузлах, звичайно неветвисте і голе. Листя на коротких черешках, супротивні, округло-яйцеподібні або округло-овальні, тупі або загострені. Квіти розташовані по одному в пазухах середніх листів, досить великі, золотисто-жовті, всередині з бурими залозистими крапками. Плоди — коробочки, які розкриваються стулками. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні — вересні.

Екологія[ред.ред. код]

Росте на луках, по берегах річок, серед чагарників, на сирому ґрунті.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Європейсько-середземноморський вид. Зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів. На крайньому півдні степових районів росте тільки в долинах річок, в Криму рідко.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни.

Використання[ред.ред. код]

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У народній медицині різних країн надземну частину вживали всередину при дизентерії, проносі, судомах, як протицинговий засіб, зовнішньо — як ранозагоювальний, протизапальний, для усунення поганого запаху з рота, при ревматизмі. З листя можна отримати жовту фарбу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Гвоздика садова Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.