Вергун Наталія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Іванівна Вергун
Народження 2 липня 1938(1938-07-02) (85 років)
м. Охтирка, Сумської області
Національність українка
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Жанр живопис
Навчання Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1968)
Діяльність художниця
Член Спілка радянських художників України
Батько Вирган Іван Оникійович
Нагороди
Народний художник України

Наталія Іванівна Вергун (* 2 липня 1938 м. Охтирка, нині Сумської області) — українська художниця. Народний художник України (1997). Член Національної спілки художників України (1971). Донька Івана Виргана.

Життєпис[ред. | ред. код]

Наталія Іванівна Вергун народилася 2 липня 1938 року в місті Охтирка. Батьком майбутньої художниці був Іван Оникійович Верган — український поет і перекладач, жертва сталінських репресій, учасник Другої світової війни.

У 1953—1958 рр. Наталія Вергун навчалась у Харківському художньому училищі (викладач М. С. Сліпченко).

1964 року закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (педагог з фаху А. А. Мильников). Продовжила навчання у творчій майстерні Академії мистецтв СРСР (1966—1968; керівник А. А. Мильников).

Працювала викладачем у Київському художньому інституті (1964—1966) та Харківському художньо-промисловому інституті (1968—1978). Від 1978 року — на творчій роботі.

Член Харківського організації Національної спілки художників України з 1971 року.

Учасниця численних колективних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних художніх виставок.

Персональні виставки — у Харкові (1984—1985, 1998—1999, 2008[1], 2018), Києві (1987, 1999), Краснограді (Харківська обл., 1987).

У вересні 2018 року в Харківському художньому музеї, де зберігається понад сто творів художниці, відбулася її ювілейна персональна виставка «Серце, серце, ти не можеш зрадить, помилитись у своїх піснях»[2].

Картини Наталії Вергун зберігаються також у Національному художньому музеї України, Чернігівському обласному художньому музеї, Кременецькому (Тернопільська обл.) та Красноградському краєзнавчих музеях, Ізмаїльській картинній галереї (Одеська обл.).

Творча діяльність[ред. | ред. код]

У доробку художниці — жанрове малярство, натюрморти, автопортрети, етюди, малюнки. Провідна тематика робіт — життя українського села[2].

Основні твори[ред. | ред. код]

  • цикл «Рідна земля» (1969)
  • «Автопортрет з батьком» (1969)
  • цикл «Пори року. Натюрморти» (1970—1983)
  • «Вечеря хліборобів» (1984)
  • цикл «Поетична Україна» (1993—1996)

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Макаренко, Анна (16.10. 2008). Выставка народной художницы Украины Н. Вергун открылась в Харькове (рос.) . Процитовано 6 січня 2024.
  2. а б Сердце, сердце, ты не можешь предать, ошибиться в своих песнях ... 057 : сайт міста Харкова (рос.) . 2018. Процитовано 17 січня 2024.
  3. Розпорядження Президента України Про призначення державних стипендій видатним діячам культури. Верховна Рада України. 31 жовтня 2000. Процитовано 6 січня 2024.
  4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №12/2005-рп Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва. Процитовано 6 січня 2024.
  5. Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 136.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Наталя Вергун. Виставка творів. Живопис, малюнок : каталог / Харківський художній музей, Харківська організація Національної спілки художників України ; авт. передм. В. В. Мизгіна. — Харків,1998. — 11 с.
  • Вергун Наталія Іванівна // Мистецтво України : енциклопедія. Т. 1 : А— В. — Київ, 1995. — С. 304.
  • Вергун Наталія Іванівна // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми : РВО «АС-Медіа», 2004. — С. 69.

Посилання[ред. | ред. код]