Веревський Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Михайлович Веревський
Народився 25 липня 1974(1974-07-25) (40 років)
місто Полтава, УРСР УРСР
Громадянство Україна Україна
Проживання місто Київ
Діяльність політик, бізнесмен (ФПГ «Кернел»)
Alma mater Триніті-коледж
Партія Партія регіонів
Батько Михайло Іванович Веревський
Матір Наталія Олександрівна Веревська

Андрі́й Миха́йлович Вере́вський (25 липня 1974, Полтава, УРСР) — народний депутат України 4, 5, 6 та 7-го скликань, член Партії Регіонів (перейшов туди з БЮТ у 2010 році), член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. За час останнього скликання став автором єдиної поправки про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу.[1]. Є одним із найбагатших українців, статки якого оцінюють у 231,9 млн. $.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 липня 1974 року у місті Полтава. Батько політика — Веревський Михайло Іванович, 1951 року народження, пенсіонер, підполковник запасу (у 1998-99 рр. був представником Олександра Мороза в Полтавській області), матір — Веревська Наталія Олександрівна, 1951 року народження, очолює полтавський благодійний фонд «Відродження добра».

Освіта[ред.ред. код]

Навчався у полтавській середній школі № 14.

З 1991 по 1992 рік був студентом санітарно-технічного факультету Полтавського інженерно-будівельного інституту. У 2000 році закінчив навчання у Оксфордському коледжі (курс сучасної економіки)[2], наступного року розпочав навчання у Національному аграрному університеті, де отримав бакалаврат з агрономії.

Бізнес[ред.ред. код]

З 1993 по 1998 рік був заступником директора ОДП ДАК «Хліб України», що у місті Полтава, працював в приватній фірмі «Пальміра», обіймав посаду заступника директора з комерційних питань підприємства «Полтавагропостач». У 1998-99 роках — заступник генерального директора ПТВП «Зерноекспорт», а вже наступного року — заступник директора з комерційних питань, ПП «Трансагроінвест». З 2001 року став консультантом у представництві фірми «Луїс Дрейфус негос» (Франція) в Україні, що знаходиться у місті Київ. Вже у 2001 році став головою спостережної ради ЗАТ «Соняшник». На базі декількох компаній у 2004 році було створено холдинг «Kernel Holding S.A.», до якого увійшли ТОВ «Кернел Трейд», ТОВ «Юнігрейн», ПП «Зерноресурс», Полтавський МЕЗ, 23 елеватори і хлібокомбінати, а також ТОВ «Миколаївський зерновий термінал».

У його володінні перебувають 41,23 % акцій цього холдингу,[3] що робить його одним із найбагатших українців.[2]

Компанія «Кернелл» випускає відомі в Україні марки соняшникової олії «Стожар», «Чумак Домашня», «Чумак Золота», «Щедрий ДАР» ї є лідером на українському ринку бутильованої олії.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Вперше був обраний до Верховної Ради України у 2002 році на виборчому окрузі № 146 Полтавської області. Будучи самовисуванцем переміг 17 суперників, набравши 33.62 %. На час виборів був головою спостережної ради ЗАТ «Соняшник». За час свого першого скликання змінив декілька депутатських фракцій та груп: «Єдина Україна» (05.-07.2002), «Європейський вибір» (07.2002-11.2003), «Регіони України» (11.2003-12.2004), позафракційний (12.2004.-06.2005), член фракції Блоку Ю.Тимошенко (з 06.2005). У складі цього скликання був членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

У наступну Верховну Раду потрапив як № 44 в списку Блоку Ю.Тимошенко. Був членом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Склав депутатські повноваження 14 червня 2007.

У наступному скликанні продовжував працювати на тих же посадах, з січня 2008 року — радник прем'єр-міністра України на громадських засадах.

21 вересня 2010 року вийшов з фракції БЮТ в Раді. З 5 жовтня 2010 року в фракції Партії Регіонів.[4]

Пройшов до Верховної Ради 7-го скликання як № 46 від Партії Регіонів.

Погляди[ред.ред. код]

5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики»[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]