Вереснева різанина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SeptemberMassacres.jpg

Вереснева різанина (фр. Massacres de Septembre) — хвиля вбивств та самосуду направлених проти ув'язнених представників дворянства і духівництва, яка відбулася під час Великої французької революції у вересні 1792 р. Хоча хвиля насильства була спрямована передусім проти представників дворянства і духівництва, від рук натовпу загинуло багато непричетних в'язнів, зокрема жінок та підлітків.

Суспільно-політичні обставини[ред.ред. код]

На початку вересня 1792 р. до Парижа дійшли звістки про напад з боку Пруссії і падіння фортеці Верден. Командування прусської армії виголосило помпезний маніфест, в якому оголосило намір припинити "анархію" у Франції і відновити монархічний режим. У цьому маніфесті також наголошувалося, про жорстокі наслідки для тих, хто намагатиметься захищати новий лад і протистояти пруській армії.

У Парижі, де до цього панував голод вибухнула істерія. Містом ширилися чутки про зрадників революції та своєрідний "удар у спину", який ніби готували усередині країни аристократи і священики. Оскільки на цей час старий парламент — Законодавчі збори вже був розпущений, а новий — Національний конвент ще не почав засідати, фактичну владу в місті перебрала Паризька комуна. Цей самоврядний орган зібрав в своїх ланах найбільш радикальних політиків, які під час різанини не зробили нічого значущого, крім порожних закликів припинити насилля.

Різанина[ред.ред. код]

Першою атакою на в'язнів було вбивство вже ув'язнених двадцяти чотирьох священиків, які відмовилися присягнути на вірність Революції і яких перевозили до іншої в'язниці. Натовп напав на охорону і жорстоко вбив полонених. Звістка про цей напад розійшлася містом і виступила своєрідним заохоченням до наступних нападів на в'язниці. В'язнів-аристократів та священиків жорстоко вбивали, головним чином з застосуванням примітивної зброї, а їх тіла піддавалися нарузі. Обставини різанини інколи дещо перебільшували, але в більшості випадків вбивства супроводжувалися випадками садизму та тортур.

Найвідомішою жертвою різанини стала принцеса де Ламбаль, подруга та конфідантка вже ув'язненої Марії Антуанети. Розлючений натовп не тільки згвалтував жінку, але вже мертвій принцесі відрубали голову, настромили її на списа і поставили перед вікнами в'язниці Темпле, де утримували колишню королеву. Тюрма Темпле була єдиною, на яку не напав натовп.

Кількість жертв[ред.ред. код]

Історики оцінюють кількість жертв різанини у близько 1400 вбитих в'язнів у тюрмах, 200 католицьких священиків і три єпископи. Хоча спочатку гнів натовпу був спрямований проти аристократів, майже половина жертв різанини — непричетні в'язні, злочинці ув'язнені за різними звинуваченнями крім контрреволюційних.

Посилання[ред.ред. код]

happy birthday