Веретільниця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Веретільниця | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Веретільниця ламка (Anguis fragilis)
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Веретільниця, або гладун[1] (Anguis) — рід безхвостих ящірок.
Веретільниці повністю втратили свої кінцівки та часто сприймаються за змій. За розмірами досягають 40 — 50 см, самки дещо більші за самців. Хвіст складає біля половини довжини тіла, проте практично не відрізняється від тулуба. Ці ящірки рухаються досить повільно, їх досить легко упіймати.
Як і решта ящірок, веретільніцеві скидають хвости у випадку небезпеки, збиваючи з пантелику хижаків, після чого хвіст відростає, проте не досягаючи оригінальної довжини. Ці ящірки відрізняються від змій кількома особливостями: своми повіками, яких не мають змії, маленькими отворами вух, знову яких не мають змії, та язиками, що не є роздвоєними, як язики змій.
[ред.] Виноски
[ред.] Джерела
- Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. — Київ, 1999. — 108 с.
- Таращук В. І. Земноводні та плазуни. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. — 246 с. — (Фауна України. Том 7.)
