Вернер Шроер

Вернер Шроер
Werner Schröer
Народження	12 лютого 1918(1918-02-12) Мюльгайм-на-Рурі, Рейнська провінція
Смерть	10 лютого 1985(1985-02-10) (66 років) Оттобрунн, Баварія
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1937–1945
Звання	майор
Формування	JG 27, JG 3
Командування	8./JG 27, II./JG 27, JG 3
Війни / битви	Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія Битва за Британію Середземномор'я Північно-Африканська кампанія Сицилійська операція Західний фронт Стратегічна повітряна оборона Рейху Східний фронт
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест «За військову доблесть» (Італія) Золотий німецький хрест Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе
Вернер Шроер у Вікісховищі

Вернер Шроер (нім. Werner Schröer; нар. 12 лютого 1918, Мюльгайм-на-Рурі, Рейнська провінція — пом. 10 лютого 1985, Оттобрунн, Баварія) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям і мечами.

Біографія

В 1937 році вступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища в серпні 1940 року зарахований в 1-у групу 27-ї винищувальної ескадри, яка діяла в районі Ла-Маншу. Перший бойовий виліт здійснив у серпні 1940 року під час битви за Британію. В квітні 1941 року група Шроера була переведена в Північну Африку. З 1 березня 1942 року — ад'ютант 1-ї групи своєї ескадри. 1 липня 1942 року переведений у 8-у ескадрилью. В Африці Шроер став одним з найрезультативніших експертів люфтваффе: збив 61 літак. З 20 квітня 1943 року — командир 2-ї групи 27-ї винищувальної ескадри. В березні-липні 1944 року командував 3-ю групою 54-ї винищувальної ескадри. В липні 1944 року направлений в командне училище винищувальної авіації. З 14 лютого 1945 року і до кінця війни командував 3-ю винищувальною ескадрою «Удет», з якою діяв на Східному фронті.

Всього за час бойових дій здійснив 197 бойових вильотів і збив 114 літаків, в тому числі 10 радянських, 61 — в Північній Африці, 43 — на Західному фронті, з них 24 4-моторні бомбардувальники. Шроер був другим рекордсменом за кількістю перемог у Північній Африці після Ганса-Йоахіма Марселя.

Нагороди

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі (1937)
• Нагрудний знак пілота (жовтень 1938)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (9 жовтня 1939)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (19 квітня 1941)
  • 1-го класу (15 вересня 1941)
• Авіаційна планка винищувача
  • в сріблі (15 вересня 1941)
  • в золоті (15 вересня 1942)
• Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (5 листопада 1941)
• Нагрудний знак пілота (Італія) (22 червня 1942)
• Почесний Кубок Люфтваффе (6 серпня 1942)
• Німецький хрест в золоті (9 вересня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (20 жовтня 1942) — за 49 перемог.
  • дубове листя (№ 268; 2 серпня 1943) — за 84 перемоги.
  • мечі (№ 144; 19 квітня 1945) — за 100 перемог.
• Нарукавна стрічка «Африка» (1943) — за 110 перемог.
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (2 серпня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Військова кар'єра

• 1937 — солдат
• 1 жовтня 1938 — єфрейтор
• 1 квітня 1939 — унтер-офіцер
• 1 грудня 1939 — фельдфебель
• 1 березня 1941 — лейтенант
• 1 листопада 1942 — обер-лейтенант
• 1 лютого 1943 — гауптман
• 1 листопада 1943 — майор

Див. також

• Список асів Люфтваффе Другої світової війни
• Список асів-пілотів Другої світової війни
• Йозеф Вурмгеллер
• Ганс Філіпп
• Ернст-Вільгельм Рейнерт
• Адольф Дікфельд

Література

• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Forsyth, Robert (2009). Fw 190 Sturmböcke vs B-17 Flying Fortress Europe 1944-45. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-941-6.
• Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
• Roba, Jean-Louis & Pegg, Martin (2003). Jagdwaffe Vol 4, Sec2: The Mediterranean 1942—1943 Hersham, Surrey: Ian Allan Publishing ISBN 1-903223-35-0
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Scutts, Jerry (1994). Bf 109 Aces of North Africa and the Mediterranean. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-85532-448-0.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
• Weal, John (1996). Focke-Wulf Fw 190 Aces of the Western Front. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-595-0.
• Weal, John (2000). Jagdgeschwader 2 'Richthofen'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-046-3.
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
• Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

• Schroer, Werner. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• Werner Schröer. на desertwar.net.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} (англ.)
• Schroer, Werner — нагороди майора Шроера (англ.)
• Шроер Вернер (Werner Schroer). на warbirds.ru. (рос.)
• Werner Schroer
• Werner Schröer
• Werner Schröer
• Major Werner Schroer