Верніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Апостол Павло перед судом у присутності царя Агріппи, його сестри Верніки та проконсула Феста (Дії 25:23)(Василь Суриков, 1875)

Верніка (Береніка, Berenice, *бл 28 — † після 79) — юдейська цариця, дочка Ірода Агріппи I та Кіпри (Кіпрос), сестра і співравителька Ірода Агріппи II. Була коханкою майбутнього імператора Тита.

Шлюби[ред.ред. код]

Перший раз її видали заміж у 13 років за Марка Юлія Олександра, сина алабарха Олександра Лісимаха. Проте скоро і десь перед 44 роком її чоловік помер і Верніка залишилася вдовою. Після смерті Марка була видана вдруге за свого дядька — царя Ірода Халкіського. У шлюбі народилися два сини Беренікіан і Гіркан. Овдовіла вдруге у 48 році та оселилася при дворі свого брата Ірода Агріппи II. З іншої сторони імператор Клавдій по смерті Ірода Халкіського передає і права на князівство померлого Ірода Халкіського - Іроду Агріппі II. Близько 65 року Верніка стала дружиною царя Кілікії Полімона II. Для вступу в шлюб цар зробив обрізання і прийняв іудаїзм.[1] За повідомленням Йосипа Флавія, Береніка через свою нестриманість незабаром покинула свого чоловіка і продовжила жити при дворі брата. За чутками свого часу Береніка була в кровозмішаному зв'язку зі своїм братом Агріппою. Йосиф Флавій також повідомляє, що вона одружилася з царем Полімоном так як «розраховувала покінчити з усіма плітками».[1].

Новий Завіт[ред.ред. код]

Дії Апостолів описують подію 60 року, коли апостол Павло був на суді у Кесарії Палестинській перед Порцієм Фестом, Іродом Агріппою II, та Вернікою:

А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.(Дії 25:23)

та викладають їх ставлення до апостола:

Встав же цар і правитель, Верніка й ті, що сиділи з ними, і відійшли набік та розмовляли між собою: «Цей чоловік — казали — не зробив нічого, гідного смерти чи кайданів.»(Дії 26:30-31)

Імператор Тит[ред.ред. код]

Імператор Тит приїхав у Юдею 67 року на зміну Цестію Галлу коли там спалахнуло повстання проти Риму і закохався у Верніку[2]. Цим зв'язком пояснюється і друге повернення Тита у Юдею у 69 році. Лише у 75 році Верніка слідує за Титом у Рим у якості його зарученої. У аристократичній верхівці Рима наростало невдоволення цим зв'язком і вона змушена покинути місто. Проте після сходження на трон Тита у 79 році Верніка знову у Римі. ЇЇ сподівання не збулись — імператор Тит із державницьких міркувань розлучається з нею. Після цього слід її у історії зникає.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Ilan Tal Julia Crispina, Daughter of Berenicianus, a Herodian Princess in the Babatha Archive: A Case Study in Historical Identification. // The Jewish Quarterly Review, New Ser., 82 University of Pennsylvania Press (1992) (3/4) С. 361–381. — DOI:10.2307/1454863. Процитовано 2012-09-28.
  • Macurdy Grace H. Julia Berenice // The American Journal of Philology, 56 The Johns Hopkins University Press (1935) (3) С. 246–253. — DOI:10.2307/289676. Процитовано 2012-09-28.
  • Crook John A. Titus and Berenice // The American Journal of Philology, 72 The Johns Hopkins University Press (1951) (2) С. 162–175. — DOI:10.2307/292544. Процитовано 2012-10-02.