Верона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Панорамний вид на Верону зі замку святого Петра — Кастель Сан П'єтро
Верона
Verona
Країна Італія Італія
Регіон Flag of Veneto.svg Венето 

Провінція

Верона 
Код ISTAT 023091
Поштові індекси 37100, 37121-37142
Телефонний код 045
Координати 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361Координати: 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361
Висота 59 м.н.р.м.
Площа 206,64 км²
Населення 253 409 - (31-12-2012)
Густота 1226,33 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Veneto.svg 
Влада
Мер Flavio Tosi (07/05/2012 - 2º mandato consecutivo)
Телефон 045 8077111
Ел. пошта urp@comune.verona.it
Офіційна сторінка 

Верона (італ. Verona, вен. Verona) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, у регіоні Венето, столиця провінції Верона, біля підніжжя Альп, по обох берегах річки Адідже.

Верона розташована на відстані[1] близько 420 км на північ від Рима, 105 км на захід від Венеції.

Панорамний вид на Верону зі замку святого Петра — Кастель Сан П'єтро

Населення — 253 409 осіб (2012)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 21 травня e 29 квітня. Покровитель — san Zeno.

Важливий транспортний вузол на шляхах з Венеції до Мілана і з Паданськой рівнини до Австрії (через перевал Бреннер). Машинобудівна, хімічна, поліграфічна, текстильна, деревообробна, паперова, харчова промисловість. Періодичні міжнародні с.-г. ярмарки. Індустріальний інститут.

Історія[ред.ред. код]

Верона — стародавнє поселення, з 89 р. до Р. Х. — римська колонія. Поблизу Верони у 489 король остготів Теодоріх отримав перемогу над Одоакром і зробив її однієї з своїх резиденцій. При лангобардах (568–774) Верона — столиця одного з дукатів (герцогств). З початку 12 ст. — міська комуна. У 12 ст. Верона входила в Ломбардську лігу. У Вероні раніше, ніж в більшості міст Італії, склалося тиранія. У 1387 Верона була приєднана до Мілана, в 1405 — до Венеції, разом з якою по Кампоформійському миру 1797 відійшла до Австрії. У 1866 увійшла до складу Італійського королівства.

Архітектура Верони[ред.ред. код]

Верона — площа П'яцца делє ербе

Збереглися римські арена, театр, залишки фортеці (Порту деї Борсарі, Порту деї Леоні), античний міст Поїте Пьетра. Зовнішність старої частини Верони з її вузькими прямими вулицями визначають численні середньовічні споруди. У центрі Верони — 2 площі: Пьяцца делле Ербе (колишній античний форум) з готичними будинками Каса дєї Мерканті (1301) і Торре дель Гарделло (1370) і барочним Палаццо Маффєї (1668); Пьяцца деї Синьорі з романським Палаццо дель Комуне (почата в 1193), палацом Скалігерів (Палаццо дель Говерно; кінець 13 ст.) і ренесансною Лоджією дель Консильо (1475-92, архітектор Фра Джоконде). Романські церква Сан-дзено Маджоре (5 ст., перебудована в 9 ст. і 1120-38; бронзові двері порталу — 11-12 ст.) і собор (1139-87; кампаніла — 16 ст., архітектор М. Санмікелі); готична церква Сант-анастазія (1291–1323 і 1422-81, в інтер'єрі — фрески Пізанелло). Готичний замок Кастельвеккьо (1354-75) з мостом Ськалігеров і передмостовими баштами. Ренесансні палаци (Помпеї, 1530: Каносса, близько 1530; Бевілаква, 1532) і ворота міських зміцнень (Порту Нуова, 1533-40; Порту Паліо, 1557; і ін.) все архітектор М. Санмікелі. Музеї: Археологічний музей, Музей Кастельвеккьо, Галерея сучасного мистецтва. відвідала Верону 17.02.2013 В. О.П.

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Верона офіційно проживало 36 666 іноземців з 143 країн, серед них 9885 громадян Євросоюзу та 504 громадяни України[3].

Клімат[ред.ред. код]

VERONA VILLAFRANCA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 5.2 8.5 13.0 17.3 22.3 26.2 28.9 28.1 24.4 18.4 11.1 6.0 6.6 17.5 27.7 18 17.5
Темп. мін. (°C) -2.0 0.1 3.4 7.0 11.4 15.2 17.7 17.2 13.7 8.4 3.4 -1.2 -1 7.3 16.7 8.5 7.9
Опади (мм) 54.5 47.8 57.8 68.8 85.4 86.1 61.5 87.5 62.6 81.5 75.3 50.6 152.9 212 235.1 219.4 819.4
Дні опадів (≥ 1 мм) 7 6 7 9 9 9 6 7 5 7 8 6 19 25 22 20 86

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]


Галерея зображень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 березня 2014. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.