Верона
| Верона Verona |
|
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | |
| Верона | |
| Код ISTAT | 023091 |
| Поштові індекси | 37100, 37121-37142 |
| Телефонний код | 045 |
| Координати | 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д.Координати: 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. |
| Висота | 59 м.н.р.м. |
| Площа | 206,64 км² |
| Населення | 263 964 - (31-12-2010) |
| Густота | 1277,41 ос./км² |
| Розміщення | |
| Влада | |
| Мер | Flavio Tosi (07/05/2012 - 2º mandato consecutivo) |
| Телефон | 045 8077111 |
| Ел. пошта | urp@comune.verona.it |
| Офіційна сторінка | |
Верона (італ. Verona, вен. Verona) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, у регіоні Венето, столиця провінції Верона, біля підніжжя Альп, по обох берегах річки Адідже.
Верона розташована на відстані[1] близько 420 км на північ від Рима, 105 км на захід від Венеції.
Населення — 263 964 особи (2010)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 21 травня e 29 квітня. Покровитель — san Zeno.
Важливий транспортний вузол на шляхах з Венеції до Мілана і з Паданськой рівнини до Австрії (через перевал Бреннер). Машинобудівна, хімічна, поліграфічна, текстильна, деревообробна, паперова, харчова промисловість. Періодичні міжнародні с.-г. ярмарки. Індустріальний інститут.
Зміст |
Історія [ред.]
Верона — стародавнє поселення, з 89 р. до Р. Х. — римська колонія. Поблизу Верони у 489 король остготів Теодоріх отримав перемогу над Одоакром і зробив її однієї з своїх резиденцій. При лангобардах (568–774) Верона — столиця одного з дукатів (герцогств). З початку 12 ст. — міська комуна. У 12 ст. Верона входила в Ломбардську лігу. У Вероні раніше, ніж в більшості міст Італії, склалося тиранія. У 1387 Верона була приєднана до Мілана, в 1405 — до Венеції, разом з якою по Кампоформійському миру 1797 відійшла до Австрії. У 1866 увійшла до складу Італійського королівства.
Архітектура Верони [ред.]
Збереглися римські арена, театр, залишки фортеці (Порту деї Борсарі, Порту деї Леоні), античний міст Поїте Пьетра. Зовнішність старої частини Верони з її вузькими прямими вулицями визначають численні середньовічні споруди. У центрі Верони — 2 площі: Пьяцца делле Ербе (колишній античний форум) з готичними будинками Каса дєї Мерканті (1301) і Торре дель Гарделло (1370) і барочним Палаццо Маффєї (1668); Пьяцца деї Синьорі з романським Палаццо дель Комуне (почата в 1193), палацом Скалігерів (Палаццо дель Говерно; кінець 13 ст.) і ренесансною Лоджією дель Консильо (1475-92, архітектор Фра Джоконде). Романські церква Сан-дзено Маджоре (5 ст., перебудована в 9 ст. і 1120-38; бронзові двері порталу — 11-12 ст.) і собор (1139-87; кампаніла — 16 ст., архітектор М. Санмікелі); готична церква Сант-анастазія (1291–1323 і 1422-81, в інтер'єрі — фрески Пізанелло). Готичний замок Кастельвеккьо (1354-75) з мостом Ськалігеров і передмостовими баштами. Ренесансні палаци (Помпеї, 1530: Каносса, близько 1530; Бевілаква, 1532) і ворота міських зміцнень (Порту Нуова, 1533-40; Порту Паліо, 1557; і ін.) все архітектор М. Санмікелі. Музеї: Археологічний музей, Музей Кастельвеккьо, Галерея сучасного мистецтва. відвідала Верону 17.02.2013 В. О.П.
Демографія [ред.]
Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Верона офіційно проживало 36 666 іноземців з 143 країн, серед них 9885 громадян Євросоюзу та 504 громадяни України[3].
Клімат [ред.]
| VERONA VILLAFRANCA | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
| Темп. макс. (°C) | 5.2 | 8.5 | 13.0 | 17.3 | 22.3 | 26.2 | 28.9 | 28.1 | 24.4 | 18.4 | 11.1 | 6.0 | 6.6 | 17.5 | 27.7 | 18 | 17.5 |
| Темп. мін. (°C) | -2.0 | 0.1 | 3.4 | 7.0 | 11.4 | 15.2 | 17.7 | 17.2 | 13.7 | 8.4 | 3.4 | -1.2 | -1 | 7.3 | 16.7 | 8.5 | 7.9 |
| Опади (мм) | 54.5 | 47.8 | 57.8 | 68.8 | 85.4 | 86.1 | 61.5 | 87.5 | 62.6 | 81.5 | 75.3 | 50.6 | 152.9 | 212 | 235.1 | 219.4 | 819.4 |
| Дні опадів (≥ 1 мм) | 7 | 6 | 7 | 9 | 9 | 9 | 6 | 7 | 5 | 7 | 8 | 6 | 19 | 25 | 22 | 20 | 86 |
Уродженці [ред.]
- Леандро Ремондіні (*1917 — †1979) — відомий у минулому італійський футболіст, захисник, згодом — футбольний тренер.
- Джованні Маттео Азола — пізньоренесансовий композитор та капельмейстер
- Джуліо Чезаре Мартіненґо — пізньоренесансовий композитор та капельмейстер Базилікі Сан Марко у Венеції, попередник на цій посаді Клаудіо Монтеверді
- Гвідо Мазетті (*1907 — †1993) — відомий у минулому італійський футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер.
Сусідні муніципалітети [ред.]
Див. також [ред.]
- Список муніципалітетів провінції Верона
- 4335 Верона — астероїд, названий на честь міста[4].
Примітки [ред.]
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ «Демографічний баланс 2010 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 вересня 2011.(італ.)
- ↑ «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Верона |
| Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||
