Верона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Панорамний вид на Верону зі замку святого Петра — Кастель Сан П'єтро
Верона
Verona
Країна Італія Італія
Регіон Flag of Veneto.svg Венето 

Провінція

Верона 
Код ISTAT 023091
Поштові індекси 37100, 37121-37142
Телефонний код 045
Координати 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361Координати: 45°26′17″ пн. ш. 10°59′37″ сх. д. / 45.43806° пн. ш. 10.99361° сх. д. / 45.43806; 10.99361
Висота 59 м.н.р.м.
Площа 206,64 км²
Населення 253 409 - (31-12-2012)
Густота 1226,33 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Veneto.svg 
Влада
Мер Флавіо Тозі (07/05/2012 - 2º mandato consecutivo)
Телефон 045 8077111
Ел. пошта urp@comune.verona.it
Офіційна сторінка 

Верона (італ. Verona, вен. Verona) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, у регіоні Венето, столиця провінції Верона, біля підніжжя Альп, на обох берегах річки Адідже.

Верона роміщена на відстані[1] близько 420 км на північ від Рима, 105 км на захід від Венеції.

Античний римський амфітеатр у Вероні

Населення — 253 409 осіб (2012)[2]. Щорічний фестиваль відбувається з 21 травня до 29 квітня. Покровитель міста — Святий Зенон.

Важливий транспортний вузол на шляхах з Венеції до Мілану і з Паданської рівнини до Австрії (через перевал Бреннер). Машинобудівна, хімічна, поліграфічна, текстильна, деревообробна, паперова, харчова промисловість. Періодичні міжнародні с-г. ярмарки. Індустріальний інститут.

Історія[ред.ред. код]

Верона — стародавнє поселення, період розквіту якого почався з моменту набуття Вероною статусу римської колонії з 89 р. до Р. Х. Поблизу Верони у 489 король остготів Теодоріх отримав перемогу над Одоакром і зробив її однією зі своїх резиденцій. При лангобардах (568–774) Верона — столиця одного з дукатів (герцогств). З початку 12 ст. — міська комуна. У 12 ст. Верона входила до Ломбардської ліги. У Вероні раніше, ніж в більшості міст Італії, склалася тиранія. У 1387 Верона була приєднана до Мілана, в 1405 — до Венеції, разом з якою за Кампоформійським миром 1797 відійшла до Австрії. У 1866 увійшла до складу Італійського королівства.

Архітектура Верони[ред.ред. код]

Верона — площа П'яцца делле Ербе

Збереглися римські арена, театр, залишки фортеці (Порта Борсарі, Порта Леоне), античний Кам'яний міст (Ponte Pietra), старовинний Міст Старого замку епохи Скалігерів (Понте ді Кастельвеккьо). Краєвид старої частини Верони з її вузькими прямими вулицями визначають численні середньовічні споруди.

У центрі Верони — дві площі: Piazza delle Erbe (Площа трави), колишній античний форум з готичними будинками — Casa dei Mercanti (Будинок купців, 1301), бароковий Palazzo Maffei (Палац Маффеї, 1668) і Torre dei Gardello (Вежа Ґарделло, 1370); Piazza dei Signori (Площа Синьорії) на якій розміщені — Palazzo del Comune (Ратуша, 1193) у романському стилі, палац Скалігерів (Палац дель Говерно; кінець 13 ст.) і ренесансна Loggia del Consiglio (Лоджія дель Консільйо, 1475-92, архітектор Фра Джоконде).

Романська церква Сан-дзено Маджоре (5 ст., перебудована в 9 ст. і 1120-38; бронзові двері порталу — 11-12 ст.) і собор (1139-87; кампаніла — 16 ст., архітектор М. Санмікелі); готична церква Св. Анастасії (1291–1323 і 1422-81, в інтер'єрі — фрески Пізанелло).

Готичний замок Кастельвеккьо (1354-75) з мостом Ськалігеров і передмостовими баштами. Ренесансні палаци (Помпеї, 1530: Каносса, близько 1530; Бевілаква, 1532) і ворота міських зміцнень (Порта Нуова, 1533-40; Порта Паліо, 1557; і ін.) все архітектор Мікеле Санмікелі. Музеї: Археологічний музей, Музей Кастельвеккьо, Галерея сучасного мистецтва.

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 36 666 іноземців з 143 країн, серед них 9885 громадян Євросоюзу та 504 громадяни України[3].

Клімат[ред.ред. код]

VERONA VILLAFRANCA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 5.2 8.5 13.0 17.3 22.3 26.2 28.9 28.1 24.4 18.4 11.1 6.0 6.6 17.5 27.7 18 17.5
Темп. мін. (°C) -2.0 0.1 3.4 7.0 11.4 15.2 17.7 17.2 13.7 8.4 3.4 -1.2 -1 7.3 16.7 8.5 7.9
Опади (мм) 54.5 47.8 57.8 68.8 85.4 86.1 61.5 87.5 62.6 81.5 75.3 50.6 152.9 212 235.1 219.4 819.4
Дні опадів (≥ 1 мм) 7 6 7 9 9 9 6 7 5 7 8 6 19 25 22 20 86

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]


Галерея зображень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 березня 2014. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.