Версаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Версаль
Versailles
Blason ville fr Versailles (Yvelines).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Іль-де-Франс 

Департамент

Івлін 
Округ Версаль
Кантон Версай-Нор, Версай-Норд-Уест, Версай-Сюд
Код INSEE 78646
Поштові індекси 78000
Координати 48°48′19″ пн. ш. 2°08′06″ сх. д. / 48.8053° пн. ш. 2.135° сх. д. / 48.8053; 2.135Координати: 48°48′19″ пн. ш. 2°08′06″ сх. д. / 48.8053° пн. ш. 2.135° сх. д. / 48.8053; 2.135
Висота 103 - 180 м.н.р.м.
Площа 26,18 км²
Населення 86 110 (2010-01-01)
Густота 3289,15 ос./км²
Розташування
Версаль (Франція)
Версаль
Влада
Мер
Мандат
François de Mazières
2008 - 2014
Офіційна сторінка 

Верса́ль (фр. Versailles) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, адміністративний центр департаменту Івлін. Населення — 86 110 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 17 км на захід від Парижа.

Мерія Версалю.jpg

Географія[ред.ред. код]

Собор Святого Людовика. Фасад.
Внутрішній вигляд собору Святого Людовика.
Фасад церкви Нотр-Дам.

Комуна Версаль розташована за 19 км на південний-захід від Парижа. Хоча Версаль і є адміністративним центром департаменту Івелін, він розташований не у його центрі а на кордоні з департаментом О-де-Сен.
Версаль межує з комунами — на півночі це Рокенкур і Ле Шасне, на заході — Байллі та Сен-Сір-л'Еколь, на півдні — Гуйанкур, Бюк та Жої-ен-Жоса, а на північному сході з трома комунами департаменту О-де-Сен: Вокрессон, Марн-ла-Сокетт та Віль-д'Авре.
Комунальна територія знаходиться на вапняковому болотистому плато. На цій території знаходяться дві невеличких річки — Марівель, що впадає у Сену біля Севра та Ґаллі, що впадає у Мольдру поблизу Бейена. Русла цих річок були змінені під час будівництва Великого каналу для парку Версальського палацу.
Хоча територія комуни сильно урбанізована, але зелені території та парки займають приблизно 50% комуни. Крім садів, які розташовані у місті ці ділянки включають парк Версальського палацу, який займає західну частину комуни, Версальський ліс на півдні і частину лісу Фоссе-Репозе на кордоні комуни. Забудована частина Версалю поділяється на 6 кварталів:

  • Квартал Шантьє (з вокзалом такого ж імені);
  • Квартал Сен-Луї, що веде до замку і включає також собор св. Людовика;
  • Квартал Нотр-Дам, що розташований семитрично до кварталу Сен-Луї. На його території знаходиться церква Нотр-Дам-де-Версаль;
  • Квартали Монтройль, Поршефонтан, Клайньї-Ґлайтіньї забудовані жилими будівлями.

Деякі старі квартали насьгодні вже не існують.
Основне транспортне сполучення відбувається завдяки національній автостраді (колишнє департаментське шосе 10). У Версалі ця автострада закінчується на Пляс-д'Арм під іменем Паризького проспекту, а потім продовжується на захід обходячи замковий парк. Іншими важливим автомагістралями є:

  • На півночі — автострада А13 (Нормандська), чиї розв'язки 5 та 6 ведуть до Версалю. Вона продовжується автострадою А12, що обходить комуну з заходу.
  • На півдні шосе 286, що проходить вздовж кварталу Саторі і з'єднує автостраду А86 з мостом Кольбер.
  • На сході будується західна ділянка автостради А86 у вигляді багаторівневої розв'язки, що має бути здана у експлуатацію у 2009 р.

Також комуна має 5 залізничних пасажирських вокзалів — Версаль-Шантьє, Версаль-Рів-Друа, Монтройль, Версаль-Рів-Ґоше та Поршефонтан. Завдяки цим станціям Версаль має гарне сполучення із Парижем. Найважливіший з них це вокзал Шантьє, що знаходиться у центрі важливого залізничного вузла. Він має бути посилений у майбутньому відкриттям т.зв. лінії Великого кільця, що з'єднає Версаль з Сен-Жермен-ен-Лайе

Історія[ред.ред. код]

Зал для гри у м'яч.

Версаль вперше згадується у 1038 р., коли у хартії абатства Сен-Пер-де-Шартр згадується Гуго Версальський. До 1678 р., коли Людовик XIV вирішує перенести сюди двір Версаль був невеличким селом з багатими дичиною лісами, що його оточували. Із офіційним перенесенням двору 6 травня 1682 р. місто постійно розбудовується та зростає кількість його населення. На час смерті Короля-Сонце воно становило бл. 30000 осіб, і збільшуючись при всіх наступних королях сягнуло 50000 перед Революцією. План міста був одним з найкращих у той час і став прототипом для будівництва, наприклад, Вашингтона.

Під час революції, місто на короткий час було перейменовано у «Berceau de la Liberté» (від фр. Колиска Свободи). Весь післяреволюційний період Версаль поступово занепадає. Але завдяки перенесенню уряду Тьєра у 1871 р. у Версаль, через повстання Паризької комуни, місто знову набуває значимості і зберігає статус політичного центру до 1879 р., коли уряд повернувся до Парижа. Після цього місто набуває вже слави важливого туристичного центру, який зберігає і досьогодні. Сьогодні, із ростом паризьких передмість і Версаль відчуває на собі економічний та демографічний ріст, будучи частиною Паризької агломерації. Його роль, як судового та адміністративного центру була посилена у 60-70-х рр. ХХ ст., коли Версаль став центром західного передмістя Парижу.

Освіта[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] · [5] і [6]  ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 41 868 8462 5921 12 666 8971 5209 639
Жінки 45 684 8175 5869 12 259 10 256 7546 1579


Адміністративні та державні організації[ред.ред. код]

Префектура департаменту Івелін.

Версаль — резиденція префектури департаменту Івелін, супрефектури Версаля та трьох кантонів. Версаль був призначений префектурою департаменту Сена-та-Уаза зі створенням департаментів у 1790. Під час реформи, що призвела до розділення Сени-та-Уази у січні 1968 р., Версаль став префектурою департаменту Івелін, що займає приблизно 40% площі розформованого департаменту. З 2002 р. місто є членом об'єднання комун Великого Парку (за назвою парку Версальського замку), що об'єднує бл. 150000 мешканців Івеліна, а з 2003 р. — комун Ессон та Бієвре.
З 1972 р. Версаль є центром однієї з трьох академій, адміністративних округів Міністерства освіти, що покриває захід колишнього департаменту Сена-та-Уаза, а саме — Ессон, О-де-Сен, Івелін та Валь-д'Уаз. А з 1975 р. він є також центром апеляційного судового округу, юрисдикція якого розповсюджується на департаменти Ер-і-Луара, О-де-Сен, Валь-д'Уаз та Івелін.
Версаль також є єпархією Католицької церкви, створеної 1790 року, та є суфраганною щодо паризької архієпархії.

Муніципалітет[ред.ред. код]

У муніципальній раді засідає 53 члена, які були обрані у 2001 р.: 40 представників списку «Союзу за версальців» (фр. «Union pour Versailles»), які на чолі з мером Етьєном Пінтом складають більшість, 7 представників списку «Союзу за відновлення Версалю» (фр. «Union pour le renouveau de Versailles») (праві) на чолі з Анрі де Лесканом та 6 представників списку об'єднаних лівих (фр. «La gauche plurielle pour Versailles») на чолі з Марівонною Кулош-Катц.

Список мерів Версаля
Час перебування на посаді Ім'я Партійна приналежність Примітки
З 2008 Франсуа де Мазьер DVD вища службова особа
З 1995-2008 Етьєн Пінт UMP громадський діяч, депутат
1977-1994 Андре Дам'єн UDF адвокат, член Академії
моральних та політичних наук
1947-1976 Андре Мійно   адвокат
1944-1946 Еміль Лабейрі PCF політичний діяч
1935-1944 Ґастон Анрі-Айе    
1925-1935 Ів Ле Коц    
1919-1925 Анрі Сен-Мльо    
1913-1919 Анрі Фредерік Сімон    
1888-1913 Едуард Лефевр    
1879-1987 Іпполіт Деросін    
...      
1837-1847 Овід Реміллі    
1831-1836 Луї Гаусманн    
...      
1790-1790 Гіацин Рішо    
1789 Жан-Франсуа Кост   головний лікар екпедиційного корпусу

Міське будівництво[ред.ред. код]

Версаль був народжений з бажання короля і забудовувався згідно з чітким планом. Нічого не залишилось від села, що було на місці теперішнього міста. Центром плану є Плас д'Арм — площа перед Версальським замком, на якій сходяться три широких, розташованих віялоподібно, проспекти: у центрі Паризький проспект, проспект Сен-Клу — на півночі та проспект Ско — на півдні. Між цими проспектами розташовані будівлі Королівських стаєнь. Напроти один одного, розділені центральним проспектом знаходяться квартал Сен-Луї з однойменним собором та квартал Нотр-Дам.

Міське будівництво у Версалі обмежено великою кількістю різноманітних правил, що викликані існуванням великого «захищеного сектора», що обіймає більшу частину кварталів Сен-Луї та Нотр-Дам. До того ж двома третинами комуни управляють різноманітні державні установи (Громадська організація музею та національного округу Версаля, Національний офіс лісів, армія), отже, муніципалітет повністю відповідальний лише 728 га з 2618.

Цвинтарі[ред.ред. код]

Версаль має чотири цвинтарі — Норт-Дам, Сен-Луї, Гонар та Монтройль.

Міська економіка[ред.ред. код]

Основними сферами економіки Версаля є:

  • Туризм, основним об'єктом якого є замок, що приймає 3 мільйони відвідувачів щорічно;
  • Діяльність що пов'язана із державним управліням та роллю Версаля, як префектури і центру судового округу;
  • Діяльність, що пов'язана з національною обороною. Вона розташована в основному у кварталі Саторі.

У Версалі знаходиться Торгово-промислова палата Версаль-Валь-д'Уаза-Івелін, яка управляє портом та Торгово-промислової палати регіону Париж-Іль-де-Франс.

Основні підприємства[ред.ред. код]

Найбільшими підприємствами Версаля є Некстер, що розташований при таборі Саторі і займається дослідно-конструкторською роботою у сфері озброєнь (в основному танків та бронемашин), а також Сітроен Спорт.

Основні підприємства, що мають свою юридичну адресу у Версалі[8] — Дані 2003
Назва Сфера діяльності Обіг Інтернет адреса
Некстер (фр. Nexter) Системи озброєння 792 000 000 € Nexter
Клебер Індастріз фр. Kléber Industries), філіал Мішлена Виробництво промислового каучуку 80 774 000 €  
Люшер Дефенс (фр. Luchaire Défense) Екіпірування 77 751 000 €  
Манургін (фр. Manurhin) Зброя 42 642 000 €  
SVTU
(Версальська спільнота міського транспорту)
Міський транспорт NC Phébus

Спорт[ред.ред. код]

Велоспорт[ред.ред. код]

Версаль приймав 16 етапів Тур де Франс між 1958 та 1989 роками, з яких етапи 1961, 1972 та 1973 рр. були гонками переслідування.

Веслувальний спорт[ред.ред. код]

Веслувальний спорт у Версалі об'єднує асоціація «Cercle Nautique de Versailles», яка була заснована у 1908 р. Організація працює при Великому каналі Версальського палацу і організовує на ньому різноманітні міжнародні та національні змагання з веслування.

Регбі[ред.ред. код]

Регбі, або, як тоді його називали «футбол-регбі», з'являється у Версалі завдяки Атлетичній асоціації ліцею Гоше, у 1893 р. Насьогодні регбійний спорт розвивається навколо Регбі-клубу Версаля та завдяки шкільним командам (наприклад, Сен-Жан Юльст). Починаючи з 2003 р. батьки зі своїми синами можуть займатись регбі щосуботи у клубі «Регбі батьків та синів».

Кінний спорт[ред.ред. код]

Кінний клуб Версаля, що налічує бл. 1000 учасників, існує вже понад 50 років і щорічно приймає різноманітні національні, регіональні та департаментські кінноспортивні конкурси. Окрім того у Версалі знаходиться Кінна академія Бартаба, яка розташована у Великих стайнях і займається не тільки підготовкою, але й дає кінні вистави.

Урочистості[ред.ред. код]

Щороку, у червні, муніципалітет Версаля організовує Місяць Мольєра. У цей період на вулицях міста ставляться спектаклі цього автора.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 55 021 особи працездатного віку (15-64 років) 40 119 були активними, 14 902 — неактивними (показник активності 72,9%, у 1999 році було 70,0%). З 40 119 активних мешканців працювало 37 247 осіб (19 888 чоловіків та 17 359 жінок), безробітними було 2872 (1406 чоловіків та 1466 жінок). Серед 14 902 неактивних 8115 осіб було учнями чи студентами, 2447 — пенсіонерами, 4340 були неактивними з інших причин[9].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 35847 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 84949,5 особи, медіана доходів виносила 29 727 євро на одного особоспоживача[10]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Rose des vents Баї і Роканкур Ле-Шене Вокрессон, Марн-ла-Кокетт і Віль-д'Авре Rose des vents
Сен-Сір-л'Еколь N Вірофле
W    Версаль    E
S
Ґвіанкур Бюк Велізі-Віллакубле і Жуї-ан-Жоза

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Versailles sur le site de l'INSEE, наведено за французькою вікіпедією
  6. Populations légales 2006 de la commune, наведено за французькою вікіпедією
  7. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  8. lentreprise.com (фр.)
  9. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  10. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Див. також[ред.ред. код]


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.