Версаль
| Версаль Versailles |
|
|---|---|
| Країна |  Франція |
| Регіон | Іль-де-Франс |
| Івлін | |
| Округ | Версаль |
| Кантон | Версай-Нор, Версай-Норд-Уест, Версай-Сюд |
| Код INSEE | 78646 |
| Поштові індекси | 78000 |
| Координати | 48°48′19″N 2°08′06″E / 48.8053° пн. ш. 2.135° сх. д.Координати: 48°48′19″N 2°08′06″E / 48.8053° пн. ш. 2.135° сх. д. |
| Висота | 103 - 180 м.н.р.м. |
| Площа | 26,18 км² |
| Населення | 86 110 (2010-01-01) |
| Густота | 3289,15 ос./км² |
| Розташування | |
  |
|
| Влада | |
| Мер Мандат |
François de Mazières 2008 - 2014 |
| Офіційна сторінка | |
Верса́ль (фр. Versailles) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, адміністративний центр департаменту Івлін. Населення — 86 110 осіб (2010)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 17 км на захід від Парижа.
Зміст |
Географія[ред.]
Комуна Версаль розташована за 19 км на південний-захід від Парижа. Хоча Версаль і є адміністративним центром департаменту Івелін, він розташований не у його центрі а на кордоні з департаментом О-де-Сен.
Версаль межує з комунами — на півночі це Рокенкур і Ле Шасне, на заході — Байллі та Сен-Сір-л'Еколь, на півдні — Гуйанкур, Бюк та Жої-ен-Жоса, а на північному сході з трома комунами департаменту О-де-Сен: Вокрессон, Марн-ла-Сокетт та Віль-д'Авре.
Комунальна територія знаходиться на вапняковому болотистому плато. На цій території знаходяться дві невеличких річки — Марівель, що впадає у Сену біля Севра та Ґаллі, що впадає у Мольдру поблизу Бейена. Русла цих річок були змінені під час будівництва Великого каналу для парку Версальського палацу.
Хоча територія комуни сильно урбанізована, але зелені території та парки займають приблизно 50% комуни. Крім садів, які розташовані у місті ці ділянки включають парк Версальського палацу, який займає західну частину комуни, Версальський ліс на півдні і частину лісу Фоссе-Репозе на кордоні комуни. Забудована частина Версалю поділяється на 6 кварталів:
- Квартал Шантьє (з вокзалом такого ж імені);
- Квартал Сен-Луї, що веде до замку і включає також собор св. Людовика;
- Квартал Нотр-Дам, що розташований семитрично до кварталу Сен-Луї. На його території знаходиться церква Нотр-Дам-де-Версаль;
- Квартали Монтройль, Поршефонтан, Клайньї-Ґлайтіньї забудовані жилими будівлями.
Деякі старі квартали насьгодні вже не існують.
Основне транспортне сполучення відбувається завдяки національній автостраді (колишнє департаментське шосе 10). У Версалі ця автострада закінчується на Пляс-д'Арм під іменем Паризького проспекту, а потім продовжується на захід обходячи замковий парк. Іншими важливим автомагістралями є:
- На півночі — автострада А13 (Нормандська), чиї розв'язки 5 та 6 ведуть до Версалю. Вона продовжується автострадою А12, що обходить комуну з заходу.
- На півдні шосе 286, що проходить вздовж кварталу Саторі і з'єднує автостраду А86 з мостом Кольбер.
- На сході будується західна ділянка автостради А86 у вигляді багаторівневої розв'язки, що має бути здана у експлуатацію у 2009 р.
Також комуна має 5 залізничних пасажирських вокзалів — Версаль-Шантьє, Версаль-Рів-Друа, Монтройль, Версаль-Рів-Ґоше та Поршефонтан. Завдяки цим станціям Версаль має гарне сполучення із Парижем. Найважливіший з них це вокзал Шантьє, що знаходиться у центрі важливого залізничного вузла. Він має бути посилений у майбутньому відкриттям т.зв. лінії Великого кільця, що з'єднає Версаль з Сен-Жермен-ен-Лайе
Історія[ред.]
Версаль вперше згадується у 1038 р., коли у хартії абатства Сен-Пер-де-Шартр згадується Гуго Версальський. До 1678 р., коли Людовик XIV вирішує перенести сюди двір Версаль був невеличким селом з багатими дичиною лісами, що його оточували. Із офіційним перенесенням двору 6 травня 1682 р. місто постійно розбудовується та зростає кількість його населення. На час смерті Короля-Сонце воно становило бл. 30000 осіб, і збільшуючись при всіх наступних королях сягнуло 50000 перед Революцією. План міста був одним з найкращих у той час і став прототипом для будівництва, наприклад, Вашингтона.
Під час революції, місто на короткий час було перейменовано у «Berceau de la Liberté» (від фр. Колиска Свободи). Весь післяреволюційний період Версаль поступово занепадає. Але завдяки перенесенню уряду Тьєра у 1871 р. у Версаль, через повстання Паризької комуни, місто знову набуває значимості і зберігає статус політичного центру до 1879 р., коли уряд повернувся до Парижа. Після цього місто набуває вже слави важливого туристичного центру, який зберігає і досьогодні. Сьогодні, із ростом паризьких передмість і Версаль відчуває на собі економічний та демографічний ріст, будучи частиною Паризької агломерації. Його роль, як судового та адміністративного центру була посилена у 60-70-х рр. ХХ ст., коли Версаль став центром західного передмістя Парижу.
Освіта[ред.]
Демографія[ред.]
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] · [5] і [6] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 41 868 | 8462 | 5921 | 12 666 | 8971 | 5209 | 639 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 45 684 | 8175 | 5869 | 12 259 | 10 256 | 7546 | 1579 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Адміністративні та державні організації[ред.]
Версаль — резиденція префектури департаменту Івелін, супрефектури Версаля та трьох кантонів. Версаль був призначений префектурою департаменту Сена-та-Уаза зі створенням департаментів у 1790. Під час реформи, що призвела до розділення Сени-та-Уази у січні 1968 р., Версаль став префектурою департаменту Івелін, що займає приблизно 40% площі розформованого департаменту. З 2002 р. місто є членом об'єднання комун Великого Парку (за назвою парку Версальського замку), що об'єднує бл. 150000 мешканців Івеліна, а з 2003 р. — комун Ессон та Бієвре.
З 1972 р. Версаль є центром однієї з трьох академій, адміністративних округів Міністерства освіти, що покриває захід колишнього департаменту Сена-та-Уаза, а саме — Ессон, О-де-Сен, Івелін та Валь-д'Уаз. А з 1975 р. він є також центром апеляційного судового округу, юрисдикція якого розповсюджується на департаменти Ер-і-Луара, О-де-Сен, Валь-д'Уаз та Івелін.
Версаль також є єпархією Католицької церкви, створеної 1790 року, та є суфраганною щодо паризької архієпархії.
Муніципалітет[ред.]
У муніципальній раді засідає 53 члена, які були обрані у 2001 р.: 40 представників списку «Союзу за версальців» (фр. «Union pour Versailles»), які на чолі з мером Етьєном Пінтом складають більшість, 7 представників списку «Союзу за відновлення Версалю» (фр. «Union pour le renouveau de Versailles») (праві) на чолі з Анрі де Лесканом та 6 представників списку об'єднаних лівих (фр. «La gauche plurielle pour Versailles») на чолі з Марівонною Кулош-Катц.
| Час перебування на посаді | Ім'я | Партійна приналежність | Примітки |
|---|---|---|---|
| З 2008 | Франсуа де Мазьер | DVD | вища службова особа |
| З 1995-2008 | Етьєн Пінт | UMP | громадський діяч, депутат |
| 1977-1994 | Андре Дам'єн | UDF | адвокат, член Академії моральних та політичних наук |
| 1947-1976 | Андре Мійно | адвокат | |
| 1944-1946 | Еміль Лабейрі | PCF | політичний діяч |
| 1935-1944 | Ґастон Анрі-Айе | ||
| 1925-1935 | Ів Ле Коц | ||
| 1919-1925 | Анрі Сен-Мльо | ||
| 1913-1919 | Анрі Фредерік Сімон | ||
| 1888-1913 | Едуард Лефевр | ||
| 1879-1987 | Іпполіт Деросін | ||
| ... | |||
| 1837-1847 | Овід Реміллі | ||
| 1831-1836 | Луї Гаусманн | ||
| ... | |||
| 1790-1790 | Гіацин Рішо | ||
| 1789 | Жан-Франсуа Кост | головний лікар екпедиційного корпусу |
Міське будівництво[ред.]
Версаль був народжений з бажання короля і забудовувався згідно з чітким планом. Нічого не залишилось від села, що було на місці теперішнього міста. Центром плану є Плас д'Арм — площа перед Версальським замком, на якій сходяться три широких, розташованих віялоподібно, проспекти: у центрі Паризький проспект, проспект Сен-Клу — на півночі та проспект Ско — на півдні. Між цими проспектами розташовані будівлі Королівських стаєнь. Напроти один одного, розділені центральним проспектом знаходяться квартал Сен-Луї з однойменним собором та квартал Нотр-Дам.
Міське будівництво у Версалі обмежено великою кількістю різноманітних правил, що викликані існуванням великого «захищеного сектора», що обіймає більшу частину кварталів Сен-Луї та Нотр-Дам. До того ж двома третинами комуни управляють різноманітні державні установи (Громадська організація музею та національного округу Версаля, Національний офіс лісів, армія), отже, муніципалітет повністю відповідальний лише 728 га з 2618.
Цвинтарі[ред.]
Версаль має чотири цвинтарі — Норт-Дам, Сен-Луї, Гонар та Монтройль.
Міська економіка[ред.]
Основними сферами економіки Версаля є:
- Туризм, основним об'єктом якого є замок, що приймає 3 мільйони відвідувачів щорічно;
- Діяльність що пов'язана із державним управліням та роллю Версаля, як префектури і центру судового округу;
- Діяльність, що пов'язана з національною обороною. Вона розташована в основному у кварталі Саторі.
У Версалі знаходиться Торгово-промислова палата Версаль-Валь-д'Уаза-Івелін, яка управляє портом та Торгово-промислової палати регіону Париж-Іль-де-Франс.
Основні підприємства[ред.]
Найбільшими підприємствами Версаля є Некстер, що розташований при таборі Саторі і займається дослідно-конструкторською роботою у сфері озброєнь (в основному танків та бронемашин), а також Сітроен Спорт.
| Назва | Сфера діяльності | Обіг | Інтернет адреса |
|---|---|---|---|
| Некстер (фр. Nexter) | Системи озброєння | 792 000 000 € | Nexter |
| Клебер Індастріз фр. Kléber Industries), філіал Мішлена | Виробництво промислового каучуку | 80 774 000 € | |
| Люшер Дефенс (фр. Luchaire Défense) | Екіпірування | 77 751 000 € | |
| Манургін (фр. Manurhin) | Зброя | 42 642 000 € | |
| SVTU (Версальська спільнота міського транспорту) |
Міський транспорт | NC | Phébus |
Спорт[ред.]
Велоспорт[ред.]
Версаль приймав 16 етапів Тур де Франс між 1958 та 1989 роками, з яких етапи 1961, 1972 та 1973 рр. були гонками переслідування.
Веслувальний спорт[ред.]
Веслувальний спорт у Версалі об'єднує асоціація «Cercle Nautique de Versailles», яка була заснована у 1908 р. Організація працює при Великому каналі Версальського палацу і організовує на ньому різноманітні міжнародні та національні змагання з веслування.
Регбі[ред.]
Регбі, або, як тоді його називали «футбол-регбі», з'являється у Версалі завдяки Атлетичній асоціації ліцею Гоше, у 1893 р. Насьогодні регбійний спорт розвивається навколо Регбі-клубу Версаля та завдяки шкільним командам (наприклад, Сен-Жан Юльст). Починаючи з 2003 р. батьки зі своїми синами можуть займатись регбі щосуботи у клубі «Регбі батьків та синів».
Кінний спорт[ред.]
Кінний клуб Версаля, що налічує бл. 1000 учасників, існує вже більше 50 років і щорічно приймає різноманітні національні, регіональні та департаментські кінноспортивні конкурси. Окрім того у Версалі знаходиться Кінна академія Бартаба, яка розташована у Великих стайнях і займається не тільки підготовкою, але й дає кінні вистави.
Урочистості[ред.]
Щороку, у червні, муніципалітет Версаля організовує Місяць Мольєра. У цей період на вулицях міста ставляться спектаклі цього автора.
Міста-побратими[ред.]
Економіка[ред.]
У 2007 році серед 55388 осіб у працездатному віці (15-64 років) 40284 були активні, 15104 — неактивні (показник активності 72,7%, у 1999 році було 70,0%). З 40284 активних працювало 37417 осіб (20179 чоловіків та 17238 жінок), безробітних було 2867 (1344 чоловіки та 1523 жінки). Серед 15104 неактивних 7790 осіб було учнями чи студентами, 2531 — пенсіонером, 4783 були неактивними з інших причин[9].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 35694 оподатковані домогосподарства у яких проживали 83604 особи, медіана доходів виносила 28 717 євро на одного особоспоживача[10].
Сусідні муніципалітети[ред.]
Галерея зображень[ред.]
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Versailles |
Виноски[ред.]
- ↑ «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Versailles sur le site de l'INSEE, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Populations légales 2006 de la commune, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ lentreprise.com (фр.)
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Див. також[ред.]
|
||||||||
