Верхньобогданівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхньобогданівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Нижньотеплівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA44160010050082065
Основні дані
Засноване 1710
Населення 773
Площа 6,11 км²
Густота населення 126,51 осіб/км²
Поштовий індекс 93610
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′40″ пн. ш. 39°28′32″ сх. д. / 49.04444° пн. ш. 39.47556° сх. д. / 49.04444; 39.47556Координати: 49°02′40″ пн. ш. 39°28′32″ сх. д. / 49.04444° пн. ш. 39.47556° сх. д. / 49.04444; 39.47556
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 93610, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Верхньобогданівка, пл.Миру
Карта
Верхньобогданівка. Карта розташування: Україна
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка. Карта розташування: Луганська область
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка
Мапа
Мапа

Верхньобогдані́вка — село в Україні, у Нижньотеплівській сільській громаді Щастинського району Луганської області.

Населення становить 773 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 49°2' пн. ш. 39°28' сх. д. Загальна площа села — 6,1 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 63 км від колишнього районного центру. Найближча залізнична станція — Городній, за 48 км[1]. Біля села Богданівка (північніше) починається річка Ковсуг.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт засновано в другій половині XVIII століття вихідцями з Валуйського повіту Воронізької губернії[1][2].

У 19321933 роках Верхньобогданівська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 117 осіб, імена яких встановлено[3].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Червоний Прапор», восьмирічна школа, бібліотека, клуб і майстерні побутового обслуговування[1].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 773 особи, з них 46,18 % зазначили рідною мову українську, 53,56 % — російську, а 0,26 % — іншу[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу Верхньобогданівки знайдено поселення раннього середньовіччя, 4 курганних могильники з 16 курганами та 3 окремих кургани[2].

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Підгорний Володимир Якович (1928—2010) — український баяніст, педагог, композитор.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
  2. а б Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 522-524.
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання[ред. | ред. код]