Верхоріччя
| село Верхоріччя | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Верхоріченська сільська рада |
| Облікова картка | Верхоріччя |
| Основні дані | |
| Населення | 1 221 |
| Поштовий індекс | 98460 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°41′47″ пн. ш. 33°59′30″ сх. д. / 44.69639° пн. ш. 33.99167° сх. д.Координати: 44°41′47″ пн. ш. 33°59′30″ сх. д. / 44.69639° пн. ш. 33.99167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
239 м[1] |
| Водойми | річки Марта, Кача |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Верхоріччя, вул. Советська, 10 |
| Вебсторінка | Сайт міста Верхоріччя |
| Карта | |
  Верхоріччя | |
 Верхоріччя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Верхорі́ччя (до 1944 року — Бія-Сала, крим. Biya Sala) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Верхоріченської сільської ради. Розташоване на сході району.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Марта, права притока Качи.
Історія[ред. | ред. код]
Біля сіл Верхоріччя, Баштанівки, Кудрпного, Лісникового, Машиного, Передущельного і Шовковичного виявлено залишки багатьох археологічних пам'яток, у тому числі поселення доби палеоліту, неоліту, міді, бронзи, таврського і античного часів, двох таврських могильників, а також шести середньовічних поселень, трьох могильників, рештки двох замків — Тепе-Кермен, Киз-Кермен.[2]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкала 1221 особа[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 26 | 2,13 |
| російська | 87,39 | 1067 |
| кримськотатарська | 109 | 8,93 |
| білоруська | 1 | 0,08 |
| болгарська | 1 | 0,08 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
- ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2014.