Верчани
| село Верчани | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Стрийська міська громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 23 квітня 1400 |
| Населення | 1594 особи |
| Площа | 4,4 км² |
| Густота населення | 362,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82441 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′43″ пн. ш. 23°53′57″ сх. д. / 49.26194° пн. ш. 23.89917° сх. д.Координати: 49°15′43″ пн. ш. 23°53′57″ сх. д. / 49.26194° пн. ш. 23.89917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
289 м |
| Водойми | р. Стрий, Жижава |
| Найближча залізнична станція | Верчани |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Шевченка, 71 |
| Карта | |
  Верчани | |
 Верчани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Верча́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1594 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська громада.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Верчани є у грамоті Яна Тарновського від 23 квітня 1400 р., коли він проводив межу з сусідніми селами Лотатники, Ярошин демнею, Репехович демнею, Хильчич демнею, Михалковом, Коморовом.[1]
1 серпня 1934 р. в Стрийському повіті Станіславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром в Дашаві. В склад гміни входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і Йосиповичі[2].
24 грудня 2018 року громада РПЦ перейшла під юрисдикцію Української Помісної Церкви[3].
Економіка[ред. | ред. код]
Є супермаркет Джміль. На окраїні села знаходиться сервіс доставок та відправлень ТОВ Нова пошта.
Транспорт[ред. | ред. код]
На ще одній окраїні села проходить залізничний шлях Стрий-Ходорів.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461483, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 1134 виборці, явка 53,70%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,11%, за партію «Голос» — 20,69%, за «Європейську Солідарність» — 16,91%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 22,53%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 17,11%, за Андрія Кота (самовисування) — 16,45%[5].
Освіта[ред. | ред. код]
В центрі села знаходиться Школа I-II ступенів.
Медицина[ред. | ред. код]
19 лютого 2020 року було відкрито амбулаторію проекту "Доступна медицина".
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Дерев'яна дзвіниця церкви святого Архистратига Михаїла (XVIII ст., 1826 р.). Внесена до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 1439.
- Дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла (1826 р.). Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2048–м.
- Сучасна церква.
- Народний дім, бібліотека.
-
-
Дзвіниця церкви святого Архистратига Михаїла
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Білик Михайло Йосипович (1889—1970) — український літературознавець, мовознавець.
- Яців Дмитро Васильович (1907—1942) — визначний член УВО і ОУН, секретар (заступник міністра) народного господарства Українського державного правління.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 348—349.
- ↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628 (пол.)
- ↑ Ще три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
