Весник Євген Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Весник Євген Якович
Євген Веснік.jpg
Народження 15 січня 1923(1923-01-15)
Петроград, СРСР
Дата смерті 10 квітня 2009(2009-04-10) (86 років)
Москва, Росія
Роки діяльності з 1924 р.
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За відвагу»
Медаль «За відвагу»
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня
Народний артист СРСР

Євге́н Я́кович Ве́́сник (рос. Евгений Яковлевич Весник; 15 січня 1923(19230115), Петроград — 10 квітня 2009, Москва) — російський актор театру та кіно. Батько убитий у тюрмі НКВД СССР, мати - в'язень концтаборів ГУЛАГ СССР.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 січня 1923 року в Петрограді. Батьком був Яків Ілліч Весник (1894–1937), колишній червоний комісар, особистий друг Серго Орджонікідзе, перший директор заводу «Криворіжсталь», убитий подільниками-комуністами 1937.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Закінчив війну лейтенантом, ад'ютантом командира 5-ї гвардійської гаубичної артилерійської бригади 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву РГК.

Після війни вступив до театрального училища імені М. С. Щепкіна, яке закінчив у 1948 році й прийшов до московського театру Станіславського. У 1954 році Є. Весник прийшов у театр Сатири.

У 1963 році перейшов до академічного Малого театру, де пропрацював до 1992 року.

У кіно Євген Весник знімався з 1955 року, дебютував у Сергія Юткевича в «Отелло» у ролі Родріго.

Євген Весник знявся у кількох десятках картин. Серед них були «Сім стариків і одна дівчина», «Трембіта», «Вас викликає Таймир», «Офіцери», «Кажан», «Пригоди Електроніка».

Окрім акторської роботи в біографії Євгена Весника були режисерські роботи в театрі, також він написав низку сценаріїв для радіо і телебачення, опублікував низку книг («Абракадабри», «Задушевні бесіди з сніжною людиною», «Дарую, що пам'ятаю»).

Нагороди і почесня звання[ред.ред. код]

Нагороджений російським орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (28.02.1945), багатьма медалями, у тому числі двома «За відвагу» (28.06.1944, 10.06.1945).

У 1989 році став народним артистом СРСР.

Посилання[ред.ред. код]