Веснянки (комахи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веснянки
Період існування: Пермський період– наш час
300 —0 млн років тому
Eusthenia sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі  (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Веснянки (Plecoptera)
Burmeister, 1839
Підряди
Дивитись текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Plecoptera
ITIS logo.jpg ITIS: 102467
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 50622
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Plecoptera

Веснянки (Plecoptera) — рід крилатих комах. У веснянок, як й у одноденок і бабок, личинки живуть у воді, а дорослі комахи мають дві пари перетинчастих укріплених густою мережею жилок крил. Але на відміну від бабок і одноденок вони складають крила дахоподібно на спині. Веснянки більш родинні щипавкам і прямокрилим, ніж бабкам і поденщинам.

Опис[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Веснянки мають сплощене тіло. Це порівняно великі комахи з темними досить твердими покривами. Вони добре бігають, якщо їх потривожити, і бувають схожі на якихось жуків. Задні крила в них складаються віялоподібно під захистом передніх, які, щоправда, лише ненабагато щільніші. Голова велика з довгими нитковидними многочлениковими вусиками. Ротові частини дрібні — дорослі веснянки не харчуються. Ноги у веснянок стрункі, призначені для бігу, з 3-члениковою лапкою. Черевце 10-членикове з парою членистих хвостових ниток (церків) на кінці.

Личинки[ред.ред. код]

Личинки за формою тіла схожі на дорослих веснянок, але, звичайно, спершу не мають крил, зачатки яких з’являються тільки наприкінці личиночного періоду життя. На відміну від дорослих веснянок личинки мають сильні зазубрені щелепи. Личинки дрібних веснянок живляться водоростями, але більшість – хижаки, що поїдають личинок комарів, мошок, одноденок й інших дрібних безхребетних. Подих розчиненим у воді киснем здійснюється в них за допомогою трахейних зябер, які рідко бувають листоподібними (Nemoura), а частіше представляють пучки пронизаних трахеями нитковидних виростів, розташованих на різних сегментах грудей і черевця. Ноги в личинок довгі й чіпкі з більшою кількістю волосків. Личинки можуть добре бігати по дну, непогано плавають, але більшу частину часу проводять вчепившись ногами за виступи дна, підстерігаючи здобич.


Дорослі веснянки малорухомі, у деяких видів відбувається втрата здатності до польоту. Цікаво, що частіше нездатні до польоту самці, наприклад у веснянки чорної (Capnia nigra), що з’являється вже у лютому в передгір’ях Кавказу й у Криму у самця крила мають вигляд невеликих лусочок. А зовсім недавно у Південній Америці в Андах були відкриті такі веснянки (Megandiperla), у яких по загальному вигляді дорослі комахи й личинки зовсім не відрізняються – дорослі не мають навіть зачатків крил.

Ці веснянки, на противагу більшості інших представників ряду, ведуть у стадії личинки не водний спосіб життя, а наземний, плазуючи в подушках мохів, що покривають скелі. Правда, місця, де вони живуть, перебувають у горах, там, де щодня йде дощ і де мохи завжди дуже вологі. Цікаво, що між личинками й дорослими в цього виду зберігається відмінності, в личинок трахейна система замкнута, хоча в них і немає зовнішніх трахейних зябер, а в дорослих – відкривається дихальцями. У постійно вологому повітрі для личинок веснянок більше сприятливі умови постачання киснем, чим у водоймах, завдяки чому можливий шкірний подих і без зябрових виростів за рахунок тільки поверхні тіла.

У воді теж зустрічаються дрібні личинки веснянок, що не мають зябрових ниток. У личинок великих видів, таких, як веснянка велика, спершу є тільки слабкі зачатки зябер (в основі третьої пари ніг), які поступово збільшуються й у числі, і в розмірах у міру линянь. Цікаво, що рудименти зябер бувають й у деяких дорослих веснянок.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Незважаючи на те що веснянки — великі комахи й по берегах рік зустрічаються нерідко, знають їх далеко не всі. Це пов’язане з тим, що вони рідко й недовго літають, забарвлені в темні тони й ведуть потаємний або малорухомий спосіб життя, сидячи на гілочках очерету, на корі зростаючих біля берега дерев й у прибережній траві.

Розмноження[ред.ред. код]

Статевий акт буває недовгим, після коротких зльотів самець підповзає під самку й виділяє сперматофор, який самка відразу підхоплює рухливими придатками статевого отвору.

Яйця веснянка якийсь час носить на кінці черевця, потім, літаючи над поверхнею води, на короткий час занурює черевце у воду швидких і чистих річок і струмків. Яйця при цьому швидко змиваються, відокремлюються один від одного й падають на дно, де застрягають між каменями. Яйця веснянок овальні або мають форму вази й темні. У деяких видів, наприклад у справжніх веснянок (рід Perla), яйця виводяться самкою цілими пачками, укладеними в слизову масу.

Весь цикл розвитку в більшості веснянок триває рік, у деяких великих видів у північних ріках розтягується на 2—3 і навіть 4 роки. Зимівля відбувається в стадії німфи, що має вже виразні зачатки крил. За час личиночного життя веснянки багато разів линяють, наприклад веснянка велика (Perla maxima), що досягає в довжину 24 мм, линяє 22 рази.

Класифікація[ред.ред. код]

Веснянки представлені понад 2000 видів, частина яких широко поширена, частина живе тільки у північній, а частина — тільки в південній півкулі.

Базальна лінія ("Antarctoperlaria")

Підряд Arctoperlaria

Палеонтологія[ред.ред. код]

Веснянки — древня група, викопні веснянки відомі ще з пермських відкладень, у яких зустрічалися й родинні веснянкам Protopelaria.

Посилання[ред.ред. код]