Веста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залишки храму Вести

Веста (лат. Vesta) — римська богиня домашнього вогнища й родинного життя, жіноча персоніфікація вогню, у греко-римському пантеоні відповідає грецькій богині Гестії. На додаток до вшанування Ларів та Пенатів, у кожній римській господі щодня поклонялись Весті, де щоденна спільна страва, за котрою збиралась разом вся родина, символізувала єдність та взаємну любов між усіма членами родини та була вшануванням Вести, якій жертвували м'ясо або хліб.

Народження[ред.ред. код]

Веста була старшою дочкою Сатурна (Урана чи Кроноса) і Реї (Геї). При народженні її проковтнув батько. Була звільнена Юпітером.

Вшанування[ред.ред. код]

За довічну клятву зберігати цноту їй дарована перевага - на всіх сімейних осередках приносили їй першої жертви і шанували її в храмах усіх богів. Кожна господа була також храмом Вести, у 2-ст до Р.Х., Катон Старший, радив у своєму «Трактаті про Сільське Господарство» голові родини доглядати домашнє вогнище, тримати його у чистоті, обходити щовечора перед відходом до сну, та на календи, іди та нони прикрашати його вінком із квітів, все це на честь Вести.

Окрім приватного вшанування Вести у кожному домі, існував державний культ Вести. У круглому храмі Вести на римському форумі, спорудженому, згідно з переказом, Нумою Помпілієм, не було статуї богині, але на вівтарі постійно пломенів вогонь, за яким стежили весталки. Вогонь був живим символом Вести та стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося призвісткою нещастя для Риму.

«У неї, так само, як у полум'я, немає ні тіла, ні образу, ні зображення» Овідій

Кожного 1-го березня, священний вогонь Вести у її храмі оновлювався, а 15-го червня храм прибирали та очищали. Все сміття переносили у спеціальний погріб та зчиняли, ніхто не міг увійти до нього. Перша половина цього дня вважалась нещасливою, та навіть жриці Юнони, богині що також захищала серце Римської Держави, не дозволялось розчісувати волосся чи обрізати нігті. Натомість друга половина дня вважалась щасливою та хорошим часом для укладання угод, одруження чи інших важливих подій.

Веста і Пріап[ред.ред. код]

Одного разу Пріап, веселий напівбог полів (і символ нестримного сексу, його зображували з надмірним органом), побачивши сплячу Весту і думаючи, що його ніхто не бачить, підкрався до неї, бажаючи її. Але осел Силена, що знаходився неподалік, обурившись, що Пріап збирається завдати образи такій поважній богині, почав так голосно кричати, що всі жителі Олімпу прокинулися - і зухвалий напівбог повинен був відмовитися від свого наміру.

Весталії[ред.ред. код]

9 червня святкували весталії, під час яких увінчували квітами присвячених Весті віслят. Під час свята римлянки здійснювали босоніж паломництво до храму богині і тут приносили їй жертви. У день цього святкування осли не використовувалися для роботи.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 4 Веста - астероїд, названий на честь богині.

http://www.trinitas.ru/rus/doc/0211/002a/02111078.htm