Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Вечори на хуторі поблизу Диканьки» — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом). Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829–1832 роках. За сюжетом ж, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».[1]
Зміст збірки [ред.]
- Сорочинський ярмарок
- Вечір напередодні Івана Купала
- Травнева ніч, або Утоплена
- Пропала грамота
- Ніч перед Різдвом
- Страшна помста
- Іван Федорович Шпонька і його тітонька
- Зачароване місце
Структура твору [ред.]
Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднує обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — лихого запорожця, який своїм життям як би з'єднує минуле і сьогодення, бувальщина і небилиця. Протягом часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи в якоїсь духовної та історичної неподільності.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
Текст твору у Вікітеці
