Вибори Президента України 2004
‹ 1999  2010 › |
||||
| Вибори Президента України 2004 |
||||
| з 31 жовтня до 26 грудня 2004 | ||||
 |
 |
|||
| Кандидат | Віктор Ющенко | Віктор Янукович | ||
| Партія | Незалежний | Партія регіонів | ||
| Голосів виборців | 15,115,712 | 12,848,528 | ||
| Відсоток | 51.99% | 44.20% | ||
 Результат переголосування другого туру (26 грудня 2004). Помаранчевим позначено регіони де переміг Ющенко. Блакитним позначені регіони, де переміг Янукович. |
||||
| Україна |
 Стаття з серії: |
|
|
|
|
Зміст |
Правила
Згідно з діючим на той час Законом "Про вибори Президента України", вибори відбувалися за системою абсолютної більшості: для перемоги слід було набрати абсолютну більшість голосів від числа тих, хто взяв участь у голосуванні. У випадку, якщо жоден кандидат не набирає такої кількості голосів, передбачався другий тур через 3 тижні, в якому мали брати участь двоє кандидатів, які набрали найбільше голосів. Для перемоги у другому турі досить було набрати більше голосів, ніж набрав суперник.
Передвиборча кампанія
Для участі в президентській кампанії зареєстровано 26 кандидатів:
- Базилюк Олександр Филимонович (Слов'янська партія)
- Бойко Богдан Федорович (НРУ за Єдність)
- Бродський Михайло Юрійович (Яблуко)
- Вітренко Наталія Михайлівна (ПСПУ)
- Волга Василь Олександрович (Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль»)
- Душин Ігор Леонідович (ЛДПУ)
- Збітнєв Юрій Іванович (партія «Нова сила»)
- Кінах Анатолій Кирилович (ПППУ)
- Козак Роман Миколайович (ОУН в Україні)
- Корчинський Дмитро Олександрович (громадської організації «Братство»)
- Кривобоков Владислав Анатолійович (Народна партія вкладників та соціального захисту)
- Мороз Олександр Олександрович (СПУ)
- Ржавський Олександр Миколайович (Всеукраїнське політичне об'єднання «Єдина Родина»)
- Симоненко Петро Миколайович (КПУ)
- Черниш Григорій Семенович (Партія реабілітації тяжкохворих України)
- Черновецький Леонід Михайлович (Почесний Президент Концерну «Правекс»)
- Чорновіл Андрій В'ячеславович
- Ющенко Віктор Андрійович (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»)
- Яковенко Олександр Миколайович (КПРС)
- Янукович Віктор Федорович (Партія регіонів)
Технічні кандидати
Така величезна кількість кандидатів, переважна більшість з яких фактично не мали шансів на перемогу, призвела до появи поняття «технічний кандидат». Роль «технічних кандидатів» широко обговорювалась у ЗМІ. Основною метою «технічного кандидата» було використання ефіру та квот у виборчих комісіях на користь іншого кандидата або відбирання голосів у начебто спорідненого з ним за поглядами кандидата.
Передвиборча кампанія очима ЄС
22 червня 2004 року Моніторинговий Комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) закликав органи української влади провести виборчий процес з абсолютною неупередженістю та дотриманням стандартів Ради Європи, дозволити всім кандидатам змагатись на чесній і рівноправній основі.
15 вересня 2004 схвалено заяву Моніторингового Комітету ПАРЄ стосовно президентських виборів в Україні. Комітет висловлює жаль з приводу того, що його попередні заклики, схоже, були проігноровані. Співдоповідачки Комітету щодо України, пані Северинсен та пані Вольвенд, повернувшися з чергової поїздки зі збору фактів у Донецьку та Дніпропетровську, виклали свої висновки стосовно поточної передвиборчої ситуації, які, на їх думку, залишають підстави для серйозної стурбованості. Комітет наголосив, що результати президентських виборів та висновки міжнародної спільноти стосовно того, як вони були проведені, стануть важливою перевіркою рішучості України по-справжньому дотримуватись європейських стандартів та цінностей.
Результати моніторингу виборчої кампанії
Комітет виборців України, який проводив моніторинг виборчої кампаніі з березня 2004 року, перед першим туром виборів опублікував звіт про ситуацію щодо передвиборчої кампанії. (З повним текстом звіту можна ознайомитись на офіційному сайті КВУ [1]). За підсумками моніторингу КВУ констатував незаконне втручання органів влади у виборчий процес, використання адмінресурсу на підтримку кандидата від влади та для протидії іншим кандидатам, тиск на ЗМІ та громадські організації, недостовірність списків виборців. КВУ висловив ряд рекомендацій органам влади та засобам масової інформації щодо усунення зазначених у звіті порушень.
Передвиборчі «технології»
Під час передвиборчої кампанії один з основних претендентів на посаду президента, опозиційний кандидат Віктор Ющенко, неодноразово заявляв про факти стеження за ним та замаху на його життя. 10 вересня 2004 року, після кількаденного перебування під спостереженням українських лікарів, Віктор Ющенко у важкому стані був госпіталізований Віденською клінікою «Рудольфінерхауз». Після його повернення в Україну, виходячи зі стану його здоров'я та ушкоджень організму, було висунуто версію про отруєння. 21 вересня Генеральна прокуратура України, за заявою керівника виборчого штабу Віктора Ющенко Олександра Зінченка, порушила кримінальну справу за статтею 112 Кримінального кодексу (замах на життя державного або громадського діяча) для «повного й об'єктивного розслідування» обставин отруєння кандидата у Президенти. Потім кримінальна справа була передана для розслідування в СБУ, після чого знов була повернута в Генпрокуратуру. 25 жовтня 2004 року, перед першим туром голосування, прокуратура обнародувала висновки комісії українських експертів, які констатували, що погіршення стану здоров'я Ющенка було обумовлене «активізацією латентної вірусної герпетичної інфекції», і кримінальна справа була припинена.
Масові демонстрації 23 жовтня 2004 року в Києві
В Києві зібрався наймасовіший мітинг в Україні після набуття незалежності (100 тисяч учасників). Люди зайняли всю площу Лесі Українки, що перед Центвиборчкомом. Була зайнята також вся проїжджа частина в обидва боки і весь протилежний бік площі. Все людське поле — помаранчеве від передвиборчої атрибутики Ющенка.
Контрольовані владою (майже всі) ЗМІ зовсім не висвітлили цю подію.
Ющенко мобілізував людей до найголовнішої події — дня і ночі виборів, коли вони мають не просто піти і проголосувати, але і своїм пікетом захищатися від фальсифікації.
Це був не передвиборчий мітинг — на відміну від студентського віче тижневої давності, де Ющенко розповідав про свої майбутні укази, цього разу він намагався посіяти в людей зерна перемоги.
Головні послання до людей — не боятися як в день голосування, так і вночі:
- Своєю присутністю тут, тим, що ви є на цьому мітингу, на цьому майдані ви засвідчуєте, що ми з вами живемо не в часи страху, а в часи людської, громадянської мужності.
- Ми — громадяни України, не будемо сидіти і чекати, поки нам оголосять сфальсифіковані результати виборів. Нехай бандити на це не сподіваються. Ми відстоїмо кожен наш голос. Ми відстоїмо наш вибір.
- Я, шановні друзі мої, переконаний — не зеки, не тюремна зона будуть визначати долю моєї країни і долю 47 мільйонів. Я переконаний, що 47 мільйонів чесних людей самі визначать, яка влада буде після 31 жовтня в Україні, які ідеали вона буде розбудовувати.
- 31 жовтня стане для моєї нації великим днем. Присвятіть його вашому вибору. Не програмі КВН, не розважальній програмі по каналах «Інтер» і «1+1». Присвятіть його собі і Україні. Все цінне у нашому житті вимагає нашої пильної уваги, часу і зусиль. Зло перемагає тільки тоді, коли чесний люд бездіяльний.
Перший тур 31 жовтня 2004
10 листопада 2004 — Центрвиборчком оголосив остаточні результати виборів:
- Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів, (39,87 %).
- Віктор Янукович набрав 10 969 579 голосів, (39,32 %).
- Олександр Мороз набрав 5,81 %
- Петро Симоненко — 4,97 %.
Цей день був останнім терміном, передбаченим законодавством для оголошення остаточних результатів виборів. Існує думка, що ЦВК спеціально зволікала, намагаючися якимось чином знівелювати той успішний для опозиції факт, що Ющенко опинився на першому місці.
Другий тур 21 листопада 2004
- Національний екзит-пол (Проводився консорціумом: КМІС, Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи» методом анонімного анкетування): Віктор Ющенко набрав 54 % голосів, Віктор Янукович набрав 43 % голосів.
- 24 листопада — ЦВК оголосив результати виборів: Віктор Ющенко — 46,69 % голосів; Віктор Янукович — 49,42 % голосів. Значна частина народу України, уряди Канади, США та багатьох країн Європи не визнали ці результати. Натомість керівництво Росії заявило про своє визнання таких результатів.
11 грудня австрійська клініка «Рудольфінерхауз», куди лідер української опозиції Віктор Ющенко був госпіталізований, офіційно заявила, що політик був отруєний діоксинами. «В останні 24 години ми завершили роботу над аналізами крові й у нас не залишилося жодних сумнівів. Безперечно, мова йде про спробу отруєння діоксинами», — повідомив директор клініки Міхаель Цимпфер. Держдепартамент Сполучених Штатів зробив заяву, в якій висловив серйозну стурбованість у зв'язку з інформацією про те, що версія про отруєння Віктора Ющенка знайшла лікарське підтвердження.
11 грудня 2004 року Генеральна прокуратура України скасувала власну постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку з отруєнням лідера української опозиції Віктора Ющенка.
Результати другого туру по регіонах та зміна явки виборців по регіонах між першим та другим туром голосування
Переголосування другого туру 26 грудня 2004
3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними, у зв'язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича. Суд вирішив призначити переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року. Під час цього переголосування більшість голосів, за висновками ЦВК (склад якої було змінено), отримав Віктор Ющенко.
Передвиборчий штаб Віктора Януковича, перебравши тактику команди Ющенка з другого туру, ініціював новий судовий позов. 20 січня 2005 року Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата у Президенти Віктора Януковича, за відсутністю доказів, і розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду Президента. У той же день ЦВК офіційно оприлюднила у пресі результати переголосування: Віктор Ющенко — 51,99 % голосів; Віктор Янукович — 44,20 % голосів.
| Кандидат (Партія) | Голосування першого туру |
% | Повторне голосування другого туру[2] |
% |
|---|---|---|---|---|
| Ющенко Віктор Андрійович (Блок "Наша Україна") | 11.188.675 | 39,90 | 15.115.712 | 51,99 |
| Янукович Віктор Федорович (Партія регіонів) | 11.008.731 | 39,26 | 12.848.528 | 44,20 |
| Мороз Олександр Олександрович (Соціалістична партія України) | 1.632.098 | 5,82 | ||
| Симоненко Петро Миколайович (Комуністична партія України) | 1.396.135 | 4,97 | ||
| Вітренко Наталія Михайлівна (Прогресивна соціалістична партія України) | 429.794 | 1,53 | ||
|
||||
Інавгурація
У неділю, 23 січня 2005 року о 12:00 розпочалось урочисте засідання Верховної Ради, на якому прийняв присягу новообраний Президент України Віктор Ющенко. Після цього відбулася військова церемонія в Маріїнському палаці.
О 13:30 Віктор Ющенко виступив з урочистою промовою на майдані Незалежності в Києві, де були присутніми не менше ніж півмільйона українців.
Після виступу на майдані Незалежності відбувся офіційний прийом Президента України Віктора Ющенка в Маріїнському палаці.
Див. також
- Помаранчева революція
- Кандидати на посаду Президента України
- Карусель (виборча технологія)
- Дебати між В.Ющенком та В. Януковичем
- Звернення лідерів української опозиції до парламентів і народів світу
- Акція непокори проти фальсифікації виборів Президента України
- Закон Бенфорда
Посилання
