Вибори до Бундестагу 2009

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2005 Німеччина 2013
Вибори до Бундестагу 2009
Всі 598 місць (плюс 24 додаткові) у Бундестазі
27 вересня 2009
Перша Партія Друга партія Третя Партія
Angela Merkel (2008) (cropped).jpg Frank-Walter Steinmeier 2007-10-11.jpg Westerwelle Bundesparteitag.jpg
Лідер Ангела Меркель Франк-Вальтер Штайнмаєр Ґідо Вестервелле
Партія ХДС/ХСС СДПН ВДП
Попередні вибори 226 місць 222 місця 61 місце
Місць до виборів 222 221 61
Виграно місць 239 146 93
Зміна місць +13 -76 +32
Голосів виборців 14 655 004 9 988 843 6 313 023
Відсоток 33,8% 23,0% 14,6%
Зміна відсотка голосів -1,4 -11,2 +4,8
Четверта партія П'ята партія
Gregor Gysi.jpg Bundesarchiv B 145 Bild-F079276-0010 Lafontaine (cropped).jpg Renate Künast.jpg Juergen Trittin 20090925-DSCF3370.jpg
Лідер Ґреґор Ґізі та Оскар Лафонтен Ренате Кюнаст та Юрген Тріттін
Партія Ліві Зелені
Попередні вибори 54 місця 51 місце
Місць до виборів 53 51
Виграно місць 76 68
Зміна місць +22 +17
Голосів виборців 5 153 884 4 641 197
Відсоток 11,9% 10,7%
Зміна відсотка голосів +3,2 +2,6
Вибори до Бундестагу 2009

Результати голосування по виборчим округам
– ХДС – ХСС – СДПН – Ліві – Зелені

Обраний канцлер
Ангела Меркель
ХДС/ХСС

Вибори до Бундестаґу 2009 (нім. Bundestagswahl 2009) — вибори до німецького Бундестаґу 17-го скликання, що відбулись 27 вересня 2009 року.

Двома основними кандидатами на посаду голови уряду стали діючий канцлер Ангела Меркель (від блоку ХДС/ХСС) та міністр закордонних справ і віце-канцлер Франк-Вальтер Штайнмаєр (від СДПН).

Вибори принесли перемогу «чорно-жовтій» коаліції партій ХДС/ХСС та ВДП. Соціал-демократи показали найгірший результат з 1949 року. Явка виборців склала 70,78 відсотка — найнижчий рівень з моменту заснування ФРН.

Бюлетень для голосування в землі Північний Рейн-Вестфалія (округ 126)

Передвиборні платформи партій[ред.ред. код]

Передвиборна платформа ХДС/ХСС[ред.ред. код]

Передвиборна платформа блоку ХДС/ХСС називалась «У нас є сили - Єдині для нашої країни». Головную метою ХДС/ХСС проголошував економічне зростання. Для підтримки цього программа передбачала зниження податків. Базова ставка податку повинна бути зменшена у 2 етапи з 14 до 12 відсотків. Більш високою ставкою мають оподатковуватися доходи вище 60.000 €. ХДС/ХСС виступив за соціальну ринкову економіку «моделі міжнародного фінансового та економічного порядку». Контроль фінансових ринків, банківського нагляду в Німеччині повинен бути об'єднаний під одним дахом.

ХДС/ХСС виступив за продовження експлуатації існуючих ядерних об'єктів. Водночас будівництво нових атомних електростанцій повинно бути забороненим. До 2020 року частка відновлюваних джерел повинна була збільшитися 30 відсотків.

ХДС/ХСС закликав до часткової приватизації залізниць. Залізнична мережа і станціїї мали залишитись в руках федерального уряду.

В программі ХДС/ХСС передбачалося створити пенсійну систему з 3 джерел: державного фонду, приватних фондів і страхових фондів. ХДС/ХСС підримував зільшення пенсійного віку до 67 років. ХДС/ХСС виступив проти державного медичного страхування і за приватне страхування. Программа передбачала виділення на освіту не менше 3 відсотків.

ХДС/ХСС виступила за посилення кримінального законодавства, особливо для іноземців та молоді. Більш м'які правила для правопорушників віком від 18 до 21 років мають бути відмінені.

В зовнішній політиці ХДС/ХСС поставила за мету розширення тіснішої співпраці з США. Замість вступу до ЄС Туреччині мала бути запропоновано привілейоване партнерство.

Серед найвірогідніших партнерів по коаліціїї ХДС/ХСС була партія ВДП. [1]

Передвиборна платформа СДПН[ред.ред. код]

Передвиборна платформа блоку СДПН називалась «Соціально та демократично. Беремося. Для Німеччини».

СДПН планувала у своєму передвиборному маніфесті поєднати зниження і збільшення податків. Податки для сімей з низьким рівнем доходів мали бути знижені, а так званий «податок на багатство» мав бути збільшений з 45 до 47 відсотків для річний доходів більших ніж 125 000 € (250 000 € для подружніх пар). Базову ставку податку планувалося знизити з 14 до 10 відсотків у 2010 році і підвищити дитячу допомогу до 200 €. З метою зміцнення німецької економіки в майбутньому, СДПН обіцяла створювати стимули для капіталовкладень в екологічно чисті і стійкі проекти.

СДПН виступила за поетапну відмову від ядерної енергетики до 2021 року. Метою уряду мало стати перехід до 2030 року до виробництва 50% електроенергії з поновлюваних джерел енергії.

СДПН виступила проти приватизації залізниць.

В программі СДПН передбачалося поступове підвищення віку виходу на пенсію до 67 років до 2029 року.

Передвиборна программа СПДН передбачала збільшення податкових субсидій на медичне обслуговування, термінів виплати батьківської допомоги та неповного робочого тижня з 7 до 16 місяців.

СДПН виступила за виведення ядерної зброї США. Місія в Афганістані мала бути продовжена.

Серед найвірогідніших партерів по коаліції СДПН були «Зелені». [2]

Передвиборна платформа ВДП[ред.ред. код]

Програма ВДП носила назву «Німецька програма 2009».

ВДП обіцяла спростити податкову систему. Мав бути введений триступеневий тариф, яка забезпечує податок у 10% при річному доходу до 20 000 €, 25% при 20000 - 50000 євро і 35% для річного дохду більше ніж 50 000 євро. Також программа ВДП передбачала зниження податків на корпораціїї.

В программі ВДП передбачалось збільшення допомоги на дитину до 200 €. Программа ВДП передбачала розпущення Федерального агентства праці, відміна закону про мінімальну заробітну плату. Колективні договори мали бути замінені трудовими спілками за згодою роботодавців і працівників. Одностатеві партнерства повинні бути прирівняні до шлюбу.

ВДП закликала до приватизації залізниць. Залізнична мережа і станціїї мали залишитись в руках федерального уряду. ВДП виступила за зниження ПДВ на енергію з 19 до 7 відсотків.

Програма ВДП передбачала скасування військового обов'язку. Згідно з програмою ВДП Німеччина мала добиватися отримання членства у Раді Безпеки ООН [3]

Передвиборна платформа «Зелених»[ред.ред. код]

Програма «Зелених» носила назву «Зелений новий соціальний контракт».

Основна мета програми «Зелених» полягала в тому, щоб знайти вихід з проблем екологічного клімату та економічної кризи шляхом інвестування в області захисту клімату, освіти і систему охорони здоров'я. Програма партії передбачала заміну транспортного податку на прогресивний податок на СО2, встановлення теплоізоляціїї на всії будинках у Німеччині.

«Зелені» наполягали на включені захисту клімату в якості національної мети в конституцію. Також «Зелені» виступають за посилення захисту особистого життя, прав споживачів.

Програма «Зелених» передбачала встановлення законом мінімальної заробітної плати 7,50 євро за годину.

Зелені виступили за ядерне роззброєння НАТО. [4]

Передвиборна платформа «Лівих»[ред.ред. код]

Програма «Лівих» носила назву «Послідовно соціально. За демократію і мир.»

Програма «Лівих» передбачала «соціально справедливу податкову реформу», зідно з якою передбачалося зменшення оподаткування середніх та низьких доходів і збільшення до 53 відсотків податку з доходу 65 000 € (130 000 € для подружніх пар).

У програмі «Лівих» передбачалося розробити інвестиційну програму 200 млрд € на рік. Передбачалося збільшення термінів виплати батьківської допомоги до 12 місяців та 24 місяців ( для батьки-одинаків). «Ліві» виступили проти приватизації лікарень і медичних центрів.

«Ліві» виступили проти приватизації залізниць. Програма «Лівих» передбачалося виділенння 2,5 мільярди євро для залізничного транспорту. Енергетичний сектор повинен був бути переданим державну власність і поступово переводитися на відновлювальні джерела.

Програма «Лівих» передбачала введення мінімальної зарплати 8,71 євро і поетапне підвищення до 10 євро за годину.

Передвиборна програма «Лівих» передбачала закріплення права на освіту в основному законі, виділення на освіту 7 відсотків від обсягу виробництва.

«Ліві» виступали за заміну НАТО системою колективної безпеки за участю Росії та за негайне виведення військ бундесверу з Афганістану. [5]

Результати[ред.ред. код]

Результати виборів у бундестаґ.

Голосів за партійний список Отримано в
одномандатних округах
Мандатів
за партійним списком
Мандатів
всього
Партія Голосів Частка (%) Всього З них
додаткових місць
ХДС 11 828 277 27,3 173 21 21 194
СДПН 9 990 488 23,0 64 - 82 146
ВДП 6 316 080 14,6 - - 93 93
«Ліві» 5 155 933 11,9 16 - 60 76
«Зелені» 4 643 272 10,7 1 - 67 68
ХСС 2 830 238 6,5 45 3 - 45
Пірати 847 870 2,0
НДП 635 525 1,5
Інші 1 123 507 2,5
Виборців 62 168 489 100,0
Проголосувало 44 005 575 70,78
  Дійсних голосів 43 371 190 98,56
Не проголосувало 18 162 914 29,21
Всього мандатів 299 24 323 622
Джерело: Федеральна виборча комісія[6][7]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]