Вибори до Державної Думи 1999

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1995 Росія 2003
Вибори до Державної Думи 1999
Усі 450 місць Державної думи
19 грудня 1999
Перша Партія Друга партія Третя Партія
Gennady Zyuganov Crooped.png Sergey Shoigu.jpg Luzhkov Yury.jpg
Лідер Геннадій Зюганов Сергій Шойгу Юрій Лужков
Партія КПРФ «Єдність» ОВР
Попередні вибори 157
Виграно місць 113 73 66
Зміна місць −44 +73 +66
Голосів виборців 16 196 024 15 549 182 8 886 753
Відсоток 24,29% 23,32% 13,33 %
Зміна відсотка голосів +1,37%
Четверта партія П'ята партія Шоста партія
Sergei Kirienko - World Economic Forum Annual Meeting Davos 2000.jpg Zhirinovsky Vladimir.jpg Grigory Yavlinsky.jpg
Лідер Сергій Кирієнко Володимир Жириновський Григорій Явлинський
Партія СПС ЛДПР Яблуко
Попередні вибори 51 45
Виграно місць 29 17 20
Зміна місць +29 −34 −25
Голосів виборців 5 677 247 3 990 038 3 955 611
Відсоток 8,52 % 5,98 % 5,93 %
Зміна відсотка голосів −5,2 % −0,96 %

Вибори до Державної думи третього скликання відбулися 19 грудня 1999. Остаточні підсумки виборів були підведені 29 грудня, опубліковані 30 грудня в «Парламентській газеті». Вибори проводилися за змішаною системою. Явка — 61,85%.

Перед початком передвиборної кампанії значною популярністю користувався блок Вітчизна-Вся Росія на чолі з мером Москвою Юрієм Лужковим і колишнім прем'єр-міністром Євгеном Примаковим, який намагався заробити популярність на слабкості президента Бориса Єльцина і його адміністрації. Перелом однак наступив, коли Єльцин призначенив Володимира Путіна прем'єр-міністром і своїм можливим наступником. 24 листопада Путін заявив, що «як громадянин», він буде підтримувати недавно сформований проурядовий блок Міжрегіональний рух «Єдність» на чолі з генералом С. К. Шойгу, членом всіх урядів Росії з 1994 року. У результаті виборів, комуністи незначно збільшили частку своїх голосів, але з істотно втратили в кількості місць, все ще будучи найбільшою партією. Блок «Єдність» впритул підійшов другий, але розглядався як справжній переможець виборів. У січні 2000 року «Єдність» сформувала коаліційну угоду з комуністами, знову обравши Геннадія Селезньова на посаді спікера Думи. У 2002 році, проте, угода зірвалася, але Селезньов вирішив залишити Комуністичну партію для того, щоб залишитися спікером до кінця терміну Думи.

Результати виборів[ред.ред. код]

6 списків подолали 5%-ий бар'єр і створили фракції в Думі (КПРФ — 90 депутатів і 39 в Аграрно-промислової депутатській групі, «Єдність» — 82 і 59 в депутатській групі «Народний депутат», ОВР — 45 і 41 в депутатській групі «Регіони Росії», СПС — 32, «Яблуко» — 21, ЛДПР — 17).

[обговорити] – [редагувати]
[1] [2]
Партії і коаліції Партійний список
Голосів  % Місць за списком Місць в округах Всього місць +/-
Комуністична партія Російської Федерації 16 195 569 24,29 67 46 113 -44
Міжрегіональний рух «Єдність» («Ведмідь») 15 548 707 23,32 64 9 73 вперше
Вітчизна — Вся Росія 8 886 697 13,33 37 29 66 вперше
Союз правих сил 5 676 982 8,52 24 5 29 вперше
Блок Жириновського 3 989 932 5,98 17 0 17 -34
Яблуко 3 955 457 5,93 16 4 20 -25
«Комуністи, трудящі Росії — за Радянський Союз» 1 482 018 2,22 0 0 0 0
«Жінки Росії» 1 359 042 2,04 0 0 0 0
Партія пенсіонерів 1 298 971 1,95 0 1 1 +1
Наш дім — Росія 791 160 1,19 0 7 7 -48
Російська партія захисту жінок 536 015 0,80 0 0 0 0
Конгрес російських громад (рух Ю. Болдирєва) 405 295 0,61 0 1 1 -4
Сталінський блок «За Радянський Союз» 404 259 0,61 0 0 0 0
«За громадянську гідність» 402 856 0,60 0 2 2 +2
Рух на підтримку армії 384 392 0,58 0 0 0 0
«Мир. Праця. Май» (Мир. Труд. Май) 383 332 0,57 0 0 0 0
Блок генерала А. Ніколаєва та Академіка Федорова 371 959 0,56 0 1 1 +1
Партія миру та єдності 247 039 0,37 0 0 0 0
Російський загальнонародний союз 245,266 0.37 0 2 2 +2
Російська соціалістична партія 156 735 0,24 0 1 1 +1
«Російська справа» 112 330 0,17 0 0 0
Консервативний рух Росії 87 658 0,13 0 0 0
Всеросійська політична партія народу 69 694 0,10 0 0 0 0
«Духовна спадщина» 67 417 0,10 0 1 1 +1
Соціалістична партія Росії 61 776 0,09 0 0 0
«Соціал-демократи» 51 434 0,08 0 0 0
Незалежні (само-висунення) 107 107
Вільні 9 9
Проти всіх 2 198 667 3,30
Недійсних голосів 1 296 992 1,95
Всього (явка 61,85%) 66 840 603   225 225 450
Зареєстрованих виборців 108 072 348 100,00

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.