Вибій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ви́бій (рос. забой, англ. face, slope, hole bottom, нім. Ort, Stoß, Sohle)—

Опис поняття[ред.ред. код]

1) поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання (руйнування) і яка переміщується при проходженні або виїмці корисної копалини.

Відповідно розрізнюють очисні вибої і прохідницькі вибої.

2) Місце (зона), де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні. Зокрема, вибоєм іноді також називають привибійний простір, тобто частину очисної або підготовчої виробки, де безпосередньо виконуються роботи з видобування корисної копалини або руйнування порід.

3) Вибій свердловини, торець бурової свердловини (рос. забой скважины; англ. bottom hole; нім. Bohrlochsohle), поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом.

Груди вибою (рос. грудь забоя, англ. stope surface, side, face; нім. Strebbrust f, Stoßbrust f) – поверхня корисної копалини в лаві, або торцева поверхня гірської породи у підготовчій виробці, шурфі тощо.

Посування вибою[ред.ред. код]

ПОСУВАННЯ ВИБОЮ (рос. подвигание забоя, англ. face advance; нім. Verhiebsfortschritt m, Abbaufortschritt m) –

  • 1) При розробці родовища підземним способом – відстань, на котру переміщується вибій виробки за певний проміжок часу (зміна, доба, місяць і т.д.).
  • 2) При розробці родовищ відкритим способом – показник інтенсивності розробки уступів. Характеризується напрямком та швидкістю П.в., що зумовлює, в свою чергу, швидкість посування фронту робіт.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]