Вивітрювання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Виві́трювання (рос. выветривание, англ. erosion, weathering, degradation, disengagement; нім. Verwitterung f) — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Згідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.
Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.
Зміст |
[ред.] ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ
ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ (рос. поверхности выравнивания, англ. planation surfaces, нім. Einebnungsflächen f pl) – загальна назва рівнинних поверхонь, які виникають в результаті вирівнювання первинно розчленованого рельєфу під впли-вом різних денудаційних і акумулятивних процесів, інтенсивність яких протягом тривалого часу перевищувала інтенсивність тектонічних рухів. П.в. характерні як для платформних, так і для складчастих областей.
[ред.] РЕШІТКА ВИВІТРЮВАННЯ
РЕШІТКА ВИВІТРЮВАННЯ (рос. решетка выветривания, англ. stone lattice, stone lace; нім. Steingitter n) – форма вибіркового вивітрювання пісковиків та деяких інших гірських порід, яка спостерігається в умовах сухого клімату: круті, скелясті стіни, посічені невеликими (від дек. см до 15–20 см у діаметрі) напівсферичними заглибленнями у вигляді бджолиних сот.
Син. – кам’яна решітка.
[ред.] Див. також
- Вибіркове вивітрювання
- Вивітрювання та окиснення вугілля
- Вуглекислотне вивітрювання
- Десилікація
- Інсоляційне вивітрювання
- Родовища вивітрювання
- Сірчанокислотне вивітрювання
- Фізичне вивітрювання
- Хімічне вивітрювання
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
