Вивітрювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Форма, утворена унаслідок вивітрювання
Вивітрювання. Ялтинська Яйла.
.
Сотоподібна поверхнева текстура, спричинена кристалізацією солей. Єлю, Тайвань.
Результати вивітрювання на кам'яній кладці будинку на острові Ґозо, Мальта
Вивітрювання солей з пісковика поблизу Кобустану, Азербайджан.
Форма скелі, утворена унаслідок вивітрювання. Крим.
Вивітрювання терикону. Донбас.

Виві́трювання — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.

Зміст

Поверхні вирівнювання [ред.]

Поверхні вирівнювання (рос. поверхности выравнивания, англ. planation surfaces, нім. Einebnungsflächen f pl) – загальна назва рівнинних поверхонь, які виникають у результаті вирівнювання первинно розчленованого рельєфу під впливом різних денудаційних і акумулятивних процесів, інтенсивність яких протягом тривалого часу перевищувала інтенсивність тектонічних рухів. Поверхні вирівнювання характерні як для платформних, так і для складчастих областей.

Решітка вивітрювання [ред.]

Решітка вивітрювання (рос. решетка выветривания, англ. stone lattice, stone lace; нім. Steingitter n) – форма вибіркового вивітрювання пісковиків та деяких інших гірських порід, яка спостерігається в умовах сухого клімату: круті, скелясті стіни, посічені невеликими (від декількох см до 15–20 см у діаметрі) напівсферичними заглибленнями у вигляді бджолиних сот.

Син. – кам’яна решітка.

Див. також [ред.]

Література [ред.]

Посилання [ред.]