Видобора Володимир Деонисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Видобора Володимир Деонисович
рос. Владимир Деонисович Видобора
Народився 3 березня 1941(1941-03-03)
Трапівка, Татарбунарський район, Ізмаїльська область, Українська РСР, СРСР
Помер 5 червня 2017(2017-06-05) (76 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність інженер
Alma mater Одеський національний технологічний університет і Національний транспортний університет
Нагороди
Герой України Орден Держави ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Заслужений працівник сільського господарства України

Видобора Володимир Деонисович (1941—2017) — член Народної Партії, АТЗТ АК «Свобода», голова правління (з листопада 1995); депутат Одеської обласної ради (з квітня 2006).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1941 (с. Трапівка, Татарбунарський район, Одеської області), українець. Його батько — Деонис Павлович (1890—1946), мати — Христина Михайлівна (1900—1985), дружина Віра Іванівна (1947) — заступник директора АТЗТ АК «Свобода», син Сергій (1969) — директор фірми «Ізмаїл-Наваско»; син Володимир (1975) — кандидат економічних наук, викладач Одеського державного економічного університету.

Навчався в Ізмаїльському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства (1955—1959), а також у Одеському технологічному інституті харчової та холодильної промисловості (1962—1965), Київському автомобільно-дорожньому інституті (1966—1971).

У березні 2006 року був кандидатом в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 391 в списку. На час виборів був директором АТЗТ АК «Свобода», член Народної Партії.

У 1963-66-х роках службив на Північному флоті. 1966-71 — диспетчер-плановик, Ізмаїльського ремонтного заводу. 1971-75 — головний інженер, радгосп ім. XXII з'їзду КПРС, с. Муравлівка. 1975-78 — головний інженер, радгосп ім. Калініна, с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області У 1978-79-х роках — головний інженер звірогосподарства. 1979-83-ті — головний інженер, радгоспу імені Кірова, у селі Кислиця. З лютого по квітень 1983 — заступник директора. З квітня 1983 по листопад 1995 — директор, радгоспу імені Калініна, с. Стара Некрасівка.

З листопада 1995 — голова правління, АТЗТ АК «Свобода», с. Стара Некрасівка.

Захоплювався читанням.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 листопада 2004 року № 1416/2004 «Про присвоєння В. Видоборі звання Герой України»
  2. Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю "20 років незалежності України"»

Посилання[ред. | ред. код]