Видубичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ви́дубичі (Ви́добичі, Ви́добич, Ви́добеч) — історична місцевість міста Києва. Являє собою схил гори між Наддніпрянським шосе і Звіринцем.

Згадується з 1070 року у зв'язку з початком будівництва Красного двору (резиденції київського князя Всеволода Ярославича), згодом Видубицького монастиря. За переказами, саме перед цією горою з Дніпра випірнув (видибнув) дерев'яний ідол язичницького бога Перуна, що був скинутий у Дніпро поблизу Подолу після Хрещення Русі (988 року). На Видубичах прокладено Видубицьку вулицю. Вид з гори на території Центрального Ботанічного саду на Видубецький монастир, Дніпро та Київські новобудови — Осокорки та Позняки.

У радянські часи на території Видубицького монастиря було розміщено Інститут археології Академії наук України. Після набуття Україною незалежності Інституту археології було надано інше приміщення, а Видубецький монастир з того часу почав відроджуватися та став діючим чоловічим монастирем.

Транспорт[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.