Викуп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Викуп людини — плата грошима чи майном за звільнення особи (полоненого, заручника) чи майна. Практика викупу була узаконена в середньовічних правових кодексах Європи, зокрема у Правді Ярослава.

Викрадення людей з метою викупу були поширені з найдавніших часів і дотепер розповсюджена. У культурі багатьох народів зустрічаються ритуальні викрадення зі сплатою також передбаченого звичаєм викупу (наприклад, викрадення нареченої).

В Європі аж до раннього Нового часу було звичайною практикою викрадення знатної людини (рицаря, дворянина, монарха), тримання її у полоні аж до сплати викупу, сума якого могла досягати гігантських величин. Турецькі і алжирські корсари нерідко робили набіги на узбережжя середземноморських держав з метою захоплення людей у рабство або з метою викупу; існував навіть особливий монаший орден тринітаріїв, основним завданням якого був збір засобів для викупу викрадених з полону.

Практика викупу була і у козацькі часи — знатні шляхетські роди викупляли з турецького полону своїх близьких.

Викуп майна — придбання речі, яка раніше належала самому покупцю.

Викуп цінних паперів — придбання емітентом випущених ним цінних паперів для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.

Викуп державного майна, зданого в оренду з викупом — спосіб приватизації.

Відомі історичні особи, за яких був заплачений викуп[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]