Винна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Винна кислота (диоксиянтарна кислота, 2,3-дигідроксибутандіонова кислота) НООС-СН (ОН)-СН (ОН)-СООН — двоосновна оксикислота.

Ізомерія[ред.ред. код]

Відомі три стереоізомерних форми винної кислоти: D-(-)-енантіомер (зліва вгорі), L-(+)-енантіомер (справа вгорі) і мезо-форма (мезовинна кислота):

Рацемічна суміш енантіомерних винних кислот відома як виноградна кислота.

Отримання[ред.ред. код]

Винна кислота — поширена природня сполука. У значній кількості вона міститься в кислому соку багатьох фруктів, наприклад, у виноградному соку. Солі винної кислоти — тартрат. D-винну кислоту отримують дією мінеральних кислот на її кислу К-сіль (винний камінь), що утворюється при бродінні виноградного соку. При піролізі D-винна кислота декарбоксулюєтся з утворенням піровиноградної СН3СОСООН і піровинної (метилянтарной) НООССН (СН3)-СН2СООН кислот. Вона відновлюється до янтарної кислоти, відновлює аміачний розчин AgNO3 до Ag; в лужному середовищі розчиняє Cu(ОН)2 з утворенням прозорого яскраво-синього розчину — реактиву Фелінга.

Властивості[ред.ред. код]

pKa при 25 ° C: D, L-pKa1 = 2,95, pKa2 = 4,25 мезо-pKa1 = 3,22 pKa2 = 4,85 Розчинність у воді 17,9 г/100 мл

Винна кислота -це безбарвні кристали білого порошку, що не мають запаху, але володіють дуже кислим смаком.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується в харчовій промисловості (харчова добавка Е334), в медицині, в аналітичній хімії для виявлення альдегідів, цукрів та інших солей винної кислоти (тартрат), при фарбуванні тканин та ін.

Джерело[ред.ред. код]