Випромінювання монохроматичне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Випромі́нювання монохромати́чне — під монохроматичним випромінюванням розуміють сукупність фотонів, що виділяються джерелом випромінювання, що мають практично однакову довжиною хвилі.

Монохроматичне (однорідне) випромінювання є абстракцією, оскільки отримати його на практиці неможливо. Монохромотична хвиля повинна б була простягатися до безмежності. Скінченний розмір області, в якій існує хвиля накладає обмеження на точність визначення її хвильового вектора. За принципом невизначеності Гайзенберга

$\Delta x \Delta p \geq \frac{\hbar}{2}$ ,

де $Δ x$ - невизначеність координати, $\Delta p = \hbar \Delta k$ , - невизначенітсь імпульсу (хвильового вектора), $\hbar$ - зведена стала Планка. Отже, світло, що існує в скінченній області не може мати точно визначеного хвильового вектора, довжини хвилі, а, таким чином, і частоти.