Вировитиця
| Вировитиця Virovitica |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Хорватія |
|||
| Регіон | Вировитицько-Подравська жупанія | |||
| Статус міста | 1234 | |||
| Магдебурзьке право | 1234 | |||
| Населення | 15589 (2001) | |||
| Агломерація | 22618 | |||
| Площа міста | 178,49 км² | |||
| Густота населення | 126,7 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 33000 | |||
| Телефонний код | 385 033 | |||
| Географічні координати | 45°50′ пн. ш. 17°23′ сх. д. / 45.833° пн. ш. 17.383° сх. д.Координати: 45°50′ пн. ш. 17°23′ сх. д. / 45.833° пн. ш. 17.383° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 122 м | |||
| День міста | 15 червня | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.virovitica.hr | |||
| Мер міста | Івіца Кірін (ХДС) | |||
  Вировитиця
|
||||
Вирови́тиця (хорв. Virovitica) — місто в північно-східній Хорватії, в історичній області Славонія, адміністративний центр Вировитицько-Подравської жупанії.
Зміст |
Географія [ред.]
Місто з півдня оточено гірським масивом Білогора, на північ простягається долина річки Драва, на захід починається історичний район Подравіна, а на схід — лежить Славонія. Вировитиця розташована неподалік Драви, по якій проходить хорватсько-угорський кордон.
Історія [ред.]
В історичному плані місто відоме також під назвами Wirowititz/Virovititz i Wirowitiza (нім.), Viroviticza, Verewitiza, Verowitiza, Verowtiza, Verőce (угор.) i Varaviza (італ.)
1234 року угорський король Бела IV через свого хорватського намісника Коломана наділив Вировитицю правом вільного королівського міста.
Український слід в історії міста [ред.]
24 березня 1945 р. у Вировитиці відбувся з’їзд козаків 15-го кавалерійського корпусу військ СС, в який було реорганізовано 1-у Козацьку кавалерійську дивізію, складену з козацьких військових частин, що відступили разом з німецькою армією з Дону, Кубані та Тереку. [1]
Демографія [ред.]
За переписом 2001 р. місто налічувало 22 618 [2]мешканців, з яких переважну більшість становили хорвати — 20 945 осіб (92,60%), а найчисельнішою національною меншиною були серби — 796 жителів. Серед меншин перепис також виділив чехів — 78 представників та угорців — 60.
Визначні місця [ред.]
Чи не найвизначнішою пам'яткою Вировитиці є замок Пеячевичів, споруджений в 1800—1804 рр. для графа Антуна Пеячевича. Являє собою одну з найзначніших пам'яток архітектури пізнього бароко в Славонії. Поблизу розташовано і так званий палац Пеячевич, насправді — колишня кавалерійська казарма. Варті уваги в місті і францисканський монастир з освяченою в ім'я покровителя Вировитиці святого Роха, бароковою церквою його імені з XVIII століття.
Вировитиця має також пам'ятник, присвячений полеглим бійцям Хорватського домобранства.[3]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Dobro došli u Viroviticu (хор.)
- Virovtica - "Tragovima minulih vremena" povijesni portal (хор.)
- Virovitica.net (хор.)
- virovitica.info (хор.)
