Висота звуку

Висота́ зву́ку — суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук. Для звуків з неперіодичними коливаннями (шумів) визначення висоти звуку утруднено.

У музичній практиці розрізняють звуки з визначеною висотою та невизначеною висотою (див. також звук музичний). Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів (див.тон в музиці). Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : $\sqrt[1/12]{2}$, тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.

Ноти і частота коливань

Нижче подано таблицю відповідності музичних звуків частоті коливань їх основних тонів згідно зі стандартом А = 440 Гц.

Субконтроктава

—————————————

Контроктава

—————————————

Велика октава

—————————————

Мала октава


—————————————

Перша октава

—————————————

Друга октава


—————————————

Третя октава

—————————————

Четверта октава

—————————————
П'ята октава

Стандарти звуковисотної настройки

Див. також: Камертон

В музичній практиці для настройки музичних інструментів використовується камертон. Як правило використовуються камертони, що настроюють на звук «ля» першої октави, якій в сучасній музичній практиці відповідає частоті коливань основного тону 440 гц. Цей стандарт іноді позначається як «A440». Проте в історії музики цей стандарт коливався в значних межах. Наприклад, камертони, якими користувався Гендель, датовані 1740 роком, настроювались як A =  422.5 Hz, а пізніше, в 1780, як A =  409 Hz,, майже півтоном нижче.. Деякі сучасні колективи використовують дещо інші стандарти звуковисотності, наприклад Нью-Йоркський філармонічний оркестр та Бостонський симфонічний оркестр використовують A = 442 Hz.

Існують також транспонуючі інструменти, партії яких пишуться вище або нижче від їх реального звучання на певний інтервал. Наприклад, кларнет або труба, нота, позначена в нотах як «до», звучатиме як «сі-бемоль», тобто на тон нижче.

Діапазони музичних інструментів та голосів

В музичній практиці кожен існтрумент, а також голос вокаліста характеризується діапазроном, що визначається нижньою і верхньою доступною для виконання нотою нотою. Діапазони найпоширеніших музичних інструментів і академічних голосів можна представити такою таблицею:

Література

• Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст] : навч. посіб. / С.В. Шип. - К. : Заповіт, 1998. - 368 с. - ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
• Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6