Висоцький Ігор Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Висоцький Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Повне ім'я Висоцький Ігор Якович
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Дата народження 10 вересня 1953(1953-09-10) (60 років)
Місце народження Ягідне
Місце проживання Москва
Вагова категорія важка
Зріст 183 см

Висо́цький І́гор Я́кович (10 вересня 1953(19530910)) — російський радянський боксер-важковаговик, майстер спорту міжнародного класу. Чемпіон СРСР 1978 року. Єдиний у світі боксер, що двічі перемагав триразового олімпійського чемпіона Теофіло Стівенсона. Один з трьох радянських боксерів (П. Заєв, Є. Горстков, І. Висоцький), які у 1978 році в Москві брали участь у показових боях з Мухаммедом Алі[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 вересня 1953(19530910) року в селищі Ягідне Магаданської області. Дитячі роки провів у Магадані. Його батько також займався боксом, тому й привів сина до спортивної секції.

На великому ринзі І. Висоцький дебютував у 1971 році на юніорському чемпіонаті ЦС «Труд» в Алма-Аті. Під час змагань Висоцький за очками переміг чемпіона СРСР Володимира Волкова. З того часу його почали запрошувати на збори.

Кар'єра І. Висоцького розвивалась динамічно: у 1971 році він посів 3-є місце на молодіжному чемпіонаті СРСР, у 1972 році — друге місце, а у 1973 році стає чемпіоном СРСР серед юніорів.

Влітку 1973 року у фіналі міжнародного боксерського турніру Giraldo Cordova Cardin в Гавані Ігор Висоцький зустрівся з олімпійським чемпіоном 1972 року кубінцем Теофіло Стівенсоном. За одностайним рішенням суддів перемогу отримав Висоцький.

Удруге боксери зустрілись у квітні 1976 року на міжнародному турнірі у Мінську. Цього разу Висоцький отримав дострокову перемогу, відправивши Стівенсона у нокаут у третьому раунді (до цього було два нокдауни).

У 1974 році Висоцький поступається Євгену Горсткову.

У 1975 році на традиційній зустрічі боксерів СРСР-США Ігор Висоцький нокаутував лідера американської збірної Джиммі Кларка.

На чемпіонаті СРСР 1978 року І. Висоцький у фіналі перемагає Михайла Суботіна й вперше і востаннє стає чемпіоном СРСР. Того ж року на чемпіонаті світу він сенсаційно програє французькому боксерові.

У олімпійському 1980 році на чемпіонаті СРСР Висоцький знову поступається своєму одвічному суперникові Євгену Горсткову. Після цього у віці 27 років полишає ринг.

У 1999 році Ігор Висоцький створює у підмосковних Митищах боксерський клуб. Нині він — президент федерації боксу Московської області.

Родина[ред.ред. код]

Батько — Яків Антонович Висоцький, балтієць, що під час німецько-радянської війни потрапив у полон. Після війни засланий на вільне поселення до Магадану. Там він познайомився з Меетою Йоганівною Суве, естонкою, що не знала жодного слова російською і теж була вислана до Магадану.

Ігор Висоцький має двох сестер.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]