Витка гречка берізкова
| Витка гречка берізкова | |
|---|---|
_(14589601669).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гречкові (Polygonaceae) |
| Рід: | Витка гречка (Fallopia) |
| Вид: | Витка гречка берізкова (F. convolvulus)
|
| Біноміальна назва | |
| Fallopia convolvulus | |
| Синоніми | |
|
Bilderdykia convolvulus (L.) Dumort. | |
Витка́ гре́чка бер́ізкова[1] (Fallopia convolvulus Á.Löve, синонім — Polygonum convolvulus L.) — трав'яниста рослина з роду витка гречка родини гречкових.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Однорічна рослина. Стебло висотою до 1 м, з короткими волосками, вигнуте, в'юнке, борознисте, червоне. Листя черешкове, округле або довгасто-яйцеподібне, загострене, біля основи серцеподібне або списоподібне, з дельтоподібними вушками. Квітки зібрані по 3 — 6 у пазушні пучки; оцвітина зелена з білими облямівками, зовнішні її частки з виступаючими тупими кілями. Плід — чорний матовий дрібногорбкуватий горішок. Цвіте в липні — жовтні. Плоди дозрівають у серпні — жовтні.
Екологія[ред. | ред. код]
Росте на полях, галечниках, посеред чагарників, на сміттєвих місцях.
Поширення[ред. | ред. код]
Природний ареал[ред. | ред. код]
- Африка
- Помірна Азія
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя
- Китай — Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Цзянсу, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань
- Східна Азія: Корея; Тайвань
- Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
- Монголія
- Далекий Схід Росії — Камчатка, Примор'я, Сахалін
- Сибір: Бурятія, Республіка Алтай, Тува, Саха, Алтайський край, Красноярськ, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тюменська область
- Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина
- Тропічна Азія
- Європа
- Східна Європа: Білорусь; Молдова; Росія — європейська частина; Україна
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Велика Британія
- Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Мальта; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації[ред. | ред. код]
- Африка
- Помірна Азія
- Австралазія
- Північна Америка
- Східна Канада: Квебек, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едуарда, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд; Сен-П'єр і Мікелон
- США — Іллінойс, Айова, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин, Коннектикут, Індіана, Мен, Массачусетс, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг, Нью-Мексико, Техас, Алабама, Арканзас, Делавер, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія, Округ Колумбія, Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
- Субарктична Америка: Канада — Юкон; Ґренландія; Сполучені Штати Америки — Аляска
- Західна Канада: Саскачеван, Альберта, Манітоба, Британська Колумбія
- Тихий океан
- Південна Америка
Голарктичний вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Рослина містить 0,025 % антрахинових глікозидів, 0,4 — 0,65 % кремнекислоти, алкалоїди, дубильні речовини; у корінні виявлений оксіметилантрахінон; у плодах — крохмаль, 13,3 % білкових речовин, 7 — 10 % клітковини; в листях і стеблах — рутин, фітостерин, глюкоза, фруктоза, солі органічних кислот, до 40 мг% каротина. Рослина в зеленому стані отруйна.
Використання[ред. | ред. код]
Добре поїдається сільськогосподарськими тваринами, однак може викликати у них (в першу чергу у коней) отруєння. Насіння можуть бути кормом для свійської птиці, сурогатом крупи, але домішок їх до вівсу токсичний для коней.
У Західному Сибіру та на Далекому Сході плоди цього виду збирають, шеретують і одержують крупу, що її вживають як гречану.[2]
Бур'ян, що засмічує хлібні та городні посіви.
З рослини можна отримати кремову, жовту, зелену, коричневу та чорну фарби. Медонос.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Квітки Fallopia convolvulus -
Насіння
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fallopia convolvulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- [[https://web.archive.org/web/20160815033607/https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=404599 Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] Fallopia convolvulus (L.) A. Love на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США] (англ.)
| ||||||||