Виторг
Виторг від реалізації — кошти, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану (продану) продукцію чи надану послугу. Виторг від реалізації складається з суми, від реалізації основної продукції, товарів народного споживання, відходів виробництва, наднормативних і зайвих матеріалів. З неї вилучається вартість продукції, відвантаженої споживачу з порушенням умов договору поставки (за термінами, номенклатурою, асортиментом, якістю продукції).
Виторг від реалізації залежить від обсягів виробленої та проданої продукції, від якості і ціни. Вільні й договірні ціни призводять до необґрунтованого збільшення загальної суми виторгу. Договірні ціни посилили інфляційні процеси в Україні 90-х. Водночас вони прискорили поновлення асортименту продукції на державних підприємствах, що сприяло збільшенню їхнього виторгу. Гонитва за високим виторгом за рахунок лише цінового фактора призводить до стагфляції — спаду виробництва за зростаючої інфляції. Своєчасність і повнота надходження виторгу від реалізації значною мірою сприяє його нормальному фінансовому стану, дає змогу своєчасно виплачувати заробітну плату, здійснювати оплату рахунків постачальників, розрахунки по платежах до бюджету, погашення позик банку.
Окремо виділяють виторг від реалізації вибулого майна, що складається з коштів від продажу зайвого і невикористовуваного обладнання, транспортних засобів, іншого майна, які належать до основних фондів. Ці кошти спрямовують на розвиток виробництва, фінансування капітальних вкладень. Інформацію про розміри виторгу від продажу вибулого майна вміщують у бухгалтерський звітності про рух статутного фонду.
Розрізняють також виторг від товарів за валюту (валютний виторг). Такий продаж здійснюєть, щоби вплинути на купівельну спроможність національної валюти. Цей виторг складається з суми валютних надходжень від експорту товарів за відрахуванням видатків, пов'язаних із поставкою товарів на експорт. Показник «валютний виторг» використовують для розрахунку ефективності експорту.
