Вихіно (платформа)

Платформа Вихіно Казанський напрямок МЗ; Рязанський напрямок МЗ; Лінія МЦД-3 ; Московська залізниця; Перово — Люберці I; Москва
	55°42′58″ пн. ш. 37°49′00″ сх. д. / 55.71611° пн. ш. 37.81667° сх. д.Координати: 55°42′58″ пн. ш. 37°49′00″ сх. д. / 55.71611° пн. ш. 37.81667° сх. д.
Рік відкриття	1966 (58 років)
Попередня назва	Ждановська (1966—1989)
Тип	пасажирська
Колій	4
Платформ	3
Тип платформ(и)	1 острівна, 2 берегові
Форма платформи	прямі
Переходи на станції	Вихіно
Пересадка на	79, 169, 169к, 177, 197, 209, 232, 247, 285, 613, 615, 620, 697, 706, 722, 731, 747, 772, 821, 841, 855, 872, 884;
Відстань до Москва-Пасажирська-Казанська, км	14
Тарифна зона	2
Код станції	193839 ?
Код «Експрес-3»	2001000 ?
Вихіно на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вихіно.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ждановська.

Ви́хіно (рос. Выхино), до 1989 р. Жда́новська (Ждановская) — залізнична платформа Казанського та Рязанського напрямків Московської залізниці, у складі лінії МЦД-3, на південному сході Москви. Пересадна на станцію «Вихіно» Московського метрополітену.

Платформа Ждановська була відкрита в 1966 році одночасно з однойменною станцією метро. Названа на честь партійного діяча А. О. Жданова. У 1989 році отримала сучасну назву (за московським районом Вихіно).

Єдиний у Москві кросплатформовий вузол станції метро і залізничної платформи. Цей пересадний вузол є найзавантаженішим в Москві. Перехід з електропоїздів на Москву на метропотяги, які прямують у центр, здійснюють по одній платформі, розділеної турнікетами МЗ (на вихід) і метрополітену (на вхід). Перехід у зворотному напрямку здійснюють по підземному переходу.

На платформі мають зупинку зазвичай все приміські електропоїзди, в тому числі «Московський швидкісний електропоїзд Супутники» до станцій Раменське, Голутвін і Куровська, за винятком експреса Москва — Рязань «Сергій Єсенін». У разі загрози перевантаження станції зупинку частини поїздів скасовують.

Є три окремих платформи: № 1 (спочатку острівна, нині берегова, 2-а колія), № 2 (острівна, колії 1 та 4), № 3 (берегова, 3-я колія).

До 2003 року всі три залізничні платформи, а також платформи станції метро мали сполучення між собою двома підземними переходами шириною по 4 метри кожен (на 3-ю залізничну платформу прохід з переходів здійснювали через вулицю). У години пік рух по переходах сильно уповільнювався через обмежену пропускну здатність. Тому в 2003 році на захід від них був побудований новий підземний перехід шириною 12 метрів, що сполучив вулиці Хлобистова та Червоний Казанець з 2-ю та 3-ю платформами, сходи в нього спочатку навісів не мали. Тоді ж 1-а платформа у східному напрямку була тимчасово подовжена, причому ця її ділянка була споруджена з дубових брусів. До кінця 2003 року виходи (всього 4) з обох старих підземних переходів на 2-у платформу були закриті, замуровані, а навіси над ними на платформі — демонтовані. Така ж доля спіткала і найзахідніший з подібних виходів на 1-у платформу, інші 3 виходи зберегли і на кінець 2010-х працюють тільки для входу на станцію метро.

У 2004 році під час реконструкції залізничних платформ було відкрито вихід з нового підземного переходу на 1-у платформу, сама вона у західному напрямку була побудована фактично заново, а її тимчасову «дерев'яну» ділянку (зі східного боку) був згодом розібрано. Над кожним зі сходів у новий перехід з 1-ї і 2-ї платформ і з вулиці Хлобистова були споруджені козирки разом з довгими навісами над кожною з 3-х залізничних платформ. А над виходом до 3-ї платформі (спорудженим в одному з нею рівні) і вулиці Червоний Казанець тоді ж був надбудований скляний турнікетний павільйон, в якому також розташувалися каси далекого сполучення поряд з приміськими. Турнікети для проходів на 1-у та 2-у платформи були встановлені в самому підземному переході (для кожного зі сходів — своя турнікетна лінія). Крім того, для проходу з 1-ї платформи безпосередньо на станцію метро був споруджений окремий турнікетний павільйон з касами метро (відкрито 1 жовтня 2004 року).

Платформи № 1 і № 2 спочатку були дуже довгими, з розрахунком на можливий прийом поїздів далекого прямування. У результаті реконструкції 2003—2004 років довжина 1-ї платформи для залізниці була вельми вкорочена, хоча прийняти поїзди далекого прямування вона не змогла б уже з 1999 року через встановлення огорож навпроти входів на станцію метро. 2-у платформу залишили наддовгою — близько 535 метрів.