Вишневський Всеволод Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишневський Всеволод Віталійович
рос. Вишневский Всеволод Витальевич
Дата народження: 8 (21) грудня 1900(1900-12-21)
Місце народження: Санкт-Петербург
Дата смерті: 28 лютого 1951(1951-02-28) (50 років)
Місце смерті: Москва
Національність: росіянин
Мова творів: російська
Рід діяльності: прозаїк, драматург
Напрямок: соціалістичний реалізм
Жанр: п'єса, сценарій, нарис
Нагороди:
Сталінська премія — 1950
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Георгіївський хрест 4 ступеня

Вишне́вський Все́волод Віта́лійович (рос. Вишневский Всеволод Витальевич; 8 (21) грудня 1900(19001221) — 28 лютого 1951) — радянський драматург, письменник і журналіст. Лауреат Сталінської премії (1950). Бригадний комісар (1941).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 8 (21) грудня 1900(19001221) року в місті Санкт-Петергбурзі, в сім'ї інженера-землеміра. У будинку, де мешкала родина, знаходилось 2 видавництва, тому, спілкуючись з друкарськими робітниками, з дитинства познайомився з видавничою справою. Навчався у Петербурзькій гімназії, де редагував гімназичний журнал «Из-под парты».

З початком Першої світової війни втік на фронт. Був юнгою Балтійського флоту, згодом — розвідником у лейб-гвардії Єгерському полку.

У 1917 році пристав до більшовиків, брав участь у Жовтневому перевороті в Петрограді. В роки громадянської війни в Росії воював кулеметником у Першій кінній армії, командиром на Чорноморському флоті.

У 1921 році відкомандирований на Балтійський флот, повернувся до Ленінграда. Викладав штурманську справу.

Під час радянсько-фінської війни в якості кореспондента газети «Правда» перебував на фронті.

У 1941–1942 роках військовим кореспондентом брав участь у обороні Ленінграда, перебував у оточеному місті.

З 1944 року мешкав у Москві, редагував журнал «Знамя». Помер 28 лютого 1951 року.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Друкуватися почав у 1920 році, опублікувавши замітку в газеті «Красное Черноморье». Згодом опублікував щоденник плавання на кораблі «Океан». У 1929 році написав п'єсу «Перша Кінна». До «великої літератури» потрапив у 1930 році, написавши на замовлення керівництва ВКП(б) п'єси «Ми з Кронштадта», «Останній вирішальний», «Оптимістична трагедія» (1933).

У 1949 році написав п'єсу «Незабутній 1919-й», за яку отримав Сталінську премію 1-го ступеня.

Нагороди, премії, почесні звання[ред.ред. код]

Нагороджений російським імператорським Георгіївським хрестом 4-го ступеня та Георгіївськими медалями 3-го і 4-го ступенів.

Радянська влада нагородила В. Вишневського двома орденами Леніна (1937, 19.02.1945), трьома орденами Червоного Прапора (1930, 03.11.1944, ?), орденами Трудового Червоного Прапора (1951), «Знак Пошани» (1938), Червоної Зірки (1942), медалями.

У 1950 році удостоєний Сталінської премії 1-го ступеня.

Посилання[ред.ред. код]