Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Grande école, театральна школа | ||||
Вища національна консерваторія драматичного мистецтва | ||||
48°52′20″ пн. ш. 2°20′48″ сх. д. / 48.8723000000277779° пн. ш. 2.346800000028° сх. д.Координати: 48°52′20″ пн. ш. 2°20′48″ сх. д. / 48.8723000000277779° пн. ш. 2.346800000028° сх. д. | ||||
Країна | Франція | |||
---|---|---|---|---|
Місто | IX округ Парижа | |||
Розташування |
Hôtel des Menus-Plaisirsd Вища національна консерваторія драматичного мистецтва[d] | |||
Засновано | 1795 | |||
Галузь | higher educationd[1] | |||
Членство у | PSL Universityd | |||
Випускники | Категорія:Випускники Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва | |||
Сайт: | cnsad.fr | |||
Адреса: | 2 bis rue du Conservatoire, 75009, Париж, Франція | |||
| ||||
Вища національна консерваторія драматичного мистецтва у Вікісховищі | ||||
Вища національна консерваторія драматичного мистецтва (фр. Conservatoire national supérieur d'art dramatique, CNSAD) — національна школа, субсидована французьким міністерством культури. Розташована в Парижі. Термін занять — три роки. Кожен курс налічує приблизно 30 учнів (зазвичай 15 хлопців і 15 дівчат) і кілька іноземних стажистів, яких запрошують щороку.
Історія[ред. | ред. код]
Консерваторія була заснована як частина Паризької вищої національної консерваторії музики і танцю 1795 року. Структура консерваторії не змінювалась аж до 1946 року, коли її театральна частина виділилась у самостійну «Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва». Саме постановою від 3 березня 1806 року почалось становлення справжньої освіти драматичного мистецтва.
1946 року консерваторія була розділена на дві частини, музику з одного боку та драматичне мистецтво з іншого боку. Консерваторія «Драматичне мистецтво» залишилась на колишньому місці, а консерваторія «музики» переїжджає на вулицю Мадрида (фр. Rue de Madrid). Консерваторія носила назву Національної консерваторії драматичного мистецтва, а з 1968 року їй було присвоєно нинішню назву. Випускниками ВНКДМ близько п'ятдесяти років є численна кількість знаменитих акторів, які зробили репутацію театру та французького кіно.
Її гарна репутація пояснюється саме суворим відбором при вступі, статистика вступного конкурсу показує в середньому успіх лише 2 або 3 % допущених щороку по відношенню до кількості вступників. Приблизно 1000 кандидатів щороку претендують на 30 місць, що робить з цієї установи одну з найбільш виборчих шкіл для виховання акторів.
Театр консерваторії[ред. | ред. код]
Театр консерваторії був побудований 1811 року архітектором Деланнуа (фр. Delannoy). Цей колишній «зал концертів» датується 1752 роком і згодом почав використовуватись учнями королівської школи співу та декламації (фр. l'École royale de chant et de déclamation), був класифікований як пам'ятник історії 1921 року.
Вступний конкурс[ред. | ред. код]
Вступний конкурс проходить щороку та включає три умовні випробування:
- Перший тур / Чотири сцени — 3 хвилини за які треба підготувати
- Перша сцена в александрійських віршах, обрана у французькому класичному репертуарі
- Друга сцена, обрана у списку авторів, який консерваторія повідомляє щороку
- Третя сцена, вільно обрана з безлічі театрального репертуару
- Четверта сцена, вільно обрана з безлічі театрального репертуару або така, що є будь-яким інше сценічним вираження (танець, інструмент, співочий голос)
Одна з цих сцен повинна бути написаною після 1960 року. Журі обирає одну або декілька з сцен, запропонованих кандидатом.
- Другий тур / Дві сцени — 3 хвилини за які треба підготувати
- Перша сцена, обрана у французькому класичному репертуарі (творами, написаними до 1900 року)
- Друга сцена, обрана в сучасному репертуарі (творами, написаними після 1900 року)
Сцени можуть бути представленими в першому турі.
- Третій тур / 1 сцена — 5 хвилин для підготовки
Система освіти[ред. | ред. код]
ВНКДМ розподіляє спеціальну освіту драматичного мистецтва. Це утворення включає теоретичні, практичні знання та майстерність, необхідні для заняття професією актора. Поєднуючи традицію та сучасність, консерваторія з'єднує два типи освіти: клас і майстерню.
Навчальна структура консерваторії[ред. | ред. код]
- інтерпретація (фр. l'interprétation)
- маска (фр. masque)
- імпровізація (фр. l'improvisation)
- танець (фр. la danse)
- taï chile (фр. taï chi)
- спів (фр. le chant)
- фехтування (фр. l'escrime)
- дикція (фр. la diction)
- драматургія (фр. la dramaturgie)
- історія театру (фр. l'histoire du théâtre)
- загальна художня освіта (фр. la culture générale artistique)
- сценічний рух (фр. le mouvement scénique)
Відомі учні[ред. | ред. код]
- Сабіна Азема
- Жанна Балібар
- Марі-Кристін Барро
- Наталі Бай
- Жан-Поль Бельмондо
- Сара Бернар
- Рішар Беррі
- Жульєт Бінош
- Кароль Буке
- Самюель Ле Б'ян
- Жак Вільре
- Грегорі Гадебуа
- Мішель Галабрю
- Гійом Гальєнн
- Луї Гаррель
- Ніколь Гарсія
- Марина Гендс
- Люсьєн Гітрі
- Жан-П'єр Дарруссен
- Даніель Делорм
- Анні Дюпре
- Андре Дюссольє
- Клод Жансак
- Бернар Жиродо
- Марія Казарес
- Анн Косенс
- Бруно Кремер
- Кристофер Ламберт
- Олів'є Мартінес
- Жан-П'єр Мар'єль
- Марія де Медейрос
- Людмила Мікаель
- Жанна Моро
- Анна Муглаліс
- Мішель Омон
- Венсан Перес
- Серж Реджані
- Антуан Рейнартц
- П'єр Ренуар
- Моріс Роне
- Жан Рошфор
- Жак Тожа
- Сільвія Тестю
- Джеймс Тьєррі
- Едвіж Фейєр
- Жерар Філіп
- Жерар Урі
- Ізабель Юппер
- Патрік Шене
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт консерваторії [Архівовано 12 листопада 2006 у Wayback Machine.] (фр.)
|
- ↑ SIRENE