Вища хокейна ліга 2011—2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вища хокейна ліга 2011—12)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вища хокейна ліга 2011—12
Ліга Вища хокейна ліга
Спорт Хокей із шайбою
Тривалість 11 вересня 2011 — 1 квітня 2012
Кількість команд 22 (23)
Регулярний чемпіонат
Переможець Рубін Тюмень
Найкращий бомбардир Олексій Акіф'єв
(Лада Тольятті)
Плей-оф
Переможець фіналу Торос Нефтекамськ
Сезони ВХЛ
← 2010—11

2012—13 →

Вища хокейна ліга 2011—12 — 2-й розіграш чемпіонату Вищої хокейної ліги. Спочатку чемпіонату змагалось 22 команди, але з 12 грудня 2011 року почала виступати відроджена команда КХЛ — «Локомотив» (Ярославль)[1].

Регулярний чемпіонат стартував 11 вересня 2011 року та завершився 29 лютого 2012 року. Переможцем регулярного чемпіонату став «Рубін» (Тюмень)[2].

«Торос» (Нефтекамськ) став володарем Кубка чемпіонів ВХЛ сезону 2011–2012 років[3]. У фінальній серії «Торос» переміг торішнього володаря Кубка Братіни «Рубін» (Тюмень). Для успіху «Торосу» знадобилось п'ять матчів із семи можливих. Тюменський «Рубін» завоював срібні медалі, володарем бронзи став пензенський «Дизель»[4].

Клуби[ред. | ред. код]

У чемпіонаті Вищої хокейної ліги-Всеросійському змаганні з хокею сезону 2011–2012 років виступлять двадцять два клуба, які поділені на чотири дивізіони і дві конференції — «Захід» і «Схід»[1].

Захід[ред. | ред. код]

Дивізіон А
Динамо Балашиха
Донбас Донецьк
Титан Клин
ХК ВМФ Санкт-Петербург
ХК Рязань
Дивізіон B
Аріада-Акпарс Волжськ
Дизель Пенза
Кристал Саратов
Лада Тольятті
Нафтовик Альметьєвськ
ХК Саров

Схід[ред. | ред. код]

Дивізіон C
Іжсталь Іжевськ
Мечел Челябінськ
Молот-Прикам'я Перм
Супутник Нижній Тагіл
Торос Нефтекамськ
Южний Урал Орськ
Дивізіон D
Єрмак Ангарськ
Зауралля Курган
Казцинк-Торпедо Усть-Каменогорськ
Рубін Тюмень
Сокіл Красноярськ

Регулярний чемпіонат[ред. | ред. код]

Регламент[ред. | ред. код]

Турнір пройде в два етапи. На першому — клуби проведуть по чотири матчі з командами свого дивізіону (по два поєдинки на своєму майданчику, і по два на майданчику суперника), а також поміряються силами з представниками інших дівізонов/конференції (по зустрічі вдома і в гостях), після чого в кожній з конференцій визначаться вісімки найсильніших[1].

У першому раунді плей-оф команди будуть розділені на пари згідно з місцями, зайнятим у своїй конференції на першому етапі: 1—8, 2—7, 3—6, 4—5[1]. На стадії 1/2 фіналу чемпіонату дві найкращі команди своїх конференцій зіграють за схемою «найбільш високий номер „посіву“ з однієї конференції проти найнижчого — з іншої». Боротьба в серіях матчів 1/4 і 1/2 фіналу конференцій буде вестися до трьох перемог, а в 1/2 фіналу чемпіонату і фіналі плей-оф — до чотирьох. Серія матчів за 3-є місце не проводиться, а бронзу отримає одна з кроманд невдах 1/2 фіналу чемпіонату, яка посіла за підсумками першого етапу більш високе місце. Клуби, які посіли вищі позиції на першому етапі, стартові матчі другого (плей-оф) зіграють на своїх майданчиках[1].

«Російська класика»[ред. | ред. код]

Підговтовка[ред. | ред. код]

«Російська класика» — це поєдинок просто неба на великому оформленому в ретро-стилі стадіоні в рамках регулярного чемпіонату Вищої хокейної ліги.

Логотип «Російської класики»

23 грудня загальних зборах членів НП «ВХЛ» було затверджено логотип «Русійської класики»[5]. Емблема складається з напису та зображення Центрального стадіону Красноярська. У леттерінзі «Русская классика» навмисно використовуються два начерки. Слово «Русская» написано каліграфією. Цей прийом спрямований на те, щоб виділити «Русійську класику» з ряду інших матчів на відкритому повітрі в різних країнах. Розмашиста «Русская» уособлює широке гуляння, свято (хокею), і наповнює логотип певним російським колоритом. Слово «Классика» основоположне в словосполученні, суворіше і стриманіше[5].

Значимою фігурою в логотипі є стадіон, який має унікальну геометрію. Так звані «вуха» надають стадіону впізнаваність. Смислове навантаження стадіону — не тільки візуальна впізнаваність. Білий кант утворює знак нескінченності — данина пам'яті загиблої команді «Локомотив». Таким чином, логотип придбав як географічну прив'язку, так і певний сенс[5].

Логотип має унікальну кольорову гаму. З об'єктивних причин колірна гамма логотипу складається з більш «складних» відтінків: глибокого синього і малинового. На підтримку малинового виступає той факт, що взимку небо на заході часто має такі відтінки. Автор логотипу уродженець Костроми Михайло Антипін[5].

25 грудня у Красноярську пройшло урочисте відкриття «Арени-Сєвєр», здатної прийняти 2800 глядачів. 17 лютого 2012 тут пройде перший в історії Росії офіційний матч просто неба — «Російська класика»[6].

У першому в російській історії офіційному матчі просто неба використовуватимуть шайби з логотипом «Російської класики»[7]. 17 лютого в Красноярську «Локомотив» і «Сокіл» зіграють шайбами ​​унікального дизайну[7].

25 січня 2012 року затверджено форму красноярського «Сокола», в якій команда зіграє в «Російській класиці». На формі господарів зображена емблема, яка використовувалася «Соколом» більше десяти років тому. На светрі також розміщений логотип «Російської класики» і меморіальна нашивка «Локомотива»[8]. 28 січня 2012 року затверджено форму ярославського «Локомотива», в якій команда зіграє в «Російській класиці». Ярославці зіграють у формі зразка чемпіонського 2002 року. На светрі також розміщений логотип «Російської класики» і меморіальна нашивка «Локомотива»[9]. 31 січня року було представлено унікальну форму для суддів, які обслуговують «Російської класики». Арбітри будуть одягнені в ретро-форму з логотипом «Російської класики»[10].

Матч[ред. | ред. код]

«Локомотив» переміг «Сокіл» з рахунком 3:2[11].

«Сокіл» — «Локомотив» — 2:3 (0:1, 0:2, 2:0)
17 лютого 2012 р. Красноярськ. Центральний стадіон.

Судді: Волошин Д. (Новосибірськ), Максимов М. (Новосибірськ), Москальов М. (Новосибірськ)

Голи

0:1. Зюзякін (Галімов, Лукін) — 14:16;
0:2. Кручинін — 33:50;
0:3. Апальков (Кручинін, Аміров) — 35:25;
1:3. Тихонов (Раєнко, Потиліцин) — 44:16;
2:3. Богдашкін (Кочетков, Ворошнін) — 57:31.

«Локомотив»: Ложкін. Мартинов — Аміров, Кручинін — Апальков — Мальцев, Зотов — Лукін, Зюзякін — Картаєв — Галімов, Яковлєв — Клементьев, Єрдаков — Яшин — Ахметов, Осипов — Конєв, Шубін — Романцев — Капустін.

«Сокіл»: Сафін. Курдюков — Сініцин, Севастьянов — Первухін — Пасенко, Меньшиков — Ячменьов, Крюков — Васильєв — Кочетков, Тихонов — Ворошнін, Раєнко — Потиліцин — Брюханов, Малигін — Богдашкін — Безруких — Кудашов.

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Захід

До офіційної таблиці результатів чемпіонату у конференції «Захід» був включений дванадцятий стовпець «%» — відсоток набраних кожною командою очок на першому етапі чемпіонату[12]. Розподіл місць з 3-го по 12-е здійснювався за найбільшим показником відсотка набраних очок на першому етапі чемпіонату[12].

Команда  І   В   ВО   ВБ   ВО   ПБ  П Ш О %
Донбас Донецьк 53 31 3 4 2 2 11 179—112 111
Дизель Пенза 53 26 1 7 3 1 15 167—136 98
Локомотив Ярославль 22 13 0 0 2 1 6 68—47 42 63.6
Нафтовик Альметьєвськ 53 26 1 4 4 1 17 156—125 93 58.5
Аріада-Акпарс Волжськ 53 20 6 1 7 3 16 156—159 84 52.8
ХК ВМФ Санкт-Петербург 53 20 1 5 4 2 21 142—134 78 49.1
Лада Тольятті 53 18 3 2 5 3 22 160—152 72 45.3
Титан Клин 53 18 0 5 2 4 24 135—157 70 44.0
ХК Саров 53 15 2 3 3 2 28 128—166 60 37.7
Динамо Балашиха 53 11 2 7 0 2 31 132—173 53 33.3
ХК Рязань 53 13 0 3 3 4 30 134—205 52 32.7
Кристал Саратов 53 8 3 2 0 3 37 108—194 37 23.3
Схід

Статистика[ред. | ред. код]

Бомбардири[ред. | ред. код]

№ Гравець Команда  І   Ш   A  О  +/-  Штр
1. Олексій Акіф'єв Лада Тольятті 53 17 36 53 +3 60
2. Ярослав Альшевський Дизель Пенза 52 16 36 52 +25 67
3. Станіслав Голованов Торос Нефтекамськ 51 17 30 47 +5 34
4. Дмитро Цибін Мечел Челябінськ 51 17 30 47 −6 18
5. Денис Кочетков Донбас Донецьк 53 24 22 46 +17 18
6. Рустам Шангараєв Нафтовик Альметьєвськ 53 23 22 45 +18 32
7. Євген Бєлухін Донбас Донецьк 53 18 26 44 +19 91
8. Сергій Тополь Мечел Челябінськ 48 21 22 43 −5 26
9. Максим Карпов Мечел Челябінськ 48 22 20 42 +6 44
10. Євген Чемерилов Єрмак Ангарськ 50 19 23 42 +18 38

Джерело:[13]

Воротарі (КН)[ред. | ред. код]

№ Гравець Команда  І   В   П  %ВБ КН І»0"
1. Олександр Судніцин Рубін Тюмень 31 23 4 95.0 1.52 3
2. Євген Царегородцев Донбас Донецьк 29 18 4 92.6 1.78 4
3. Сергій Магарилов Южний Урал Орськ 47 26 12 93.2 1.83 4
4. Юрій Лаврецький Молот-Прикам'я Перм 23 7 7 93.2 1.83 2
5. Михайло Демидов Рубін Тюмень 25 15 6 93.5 1.89 4

Джерело:[14]

Плей-оф[ред. | ред. код]

У першому раунді плей-оф команди будуть розділені на пари згідно з місцями, зайнятим у своїй конференції на першому етапі: 1—8, 2—7, 3—6, 4—5[1]. На стадії 1/2 фіналу чемпіонату дві найкращі команди своїх конференцій зіграють за схемою «найбільш високий номер „посіву“ з однієї конференції проти найнижчого — з іншої». Боротьба в серіях матчів 1/4 і 1/2 фіналу конференцій буде вестися до трьох перемог, а в 1/2 фіналу чемпіонату і фіналі плей-оф — до чотирьох. Серія матчів за 3-є місце не проводиться, а бронзу отримає одна з кроманд невдах 1/2 фіналу чемпіонату, яка посіла за підсумками першого етапу більш високе місце. Клуби, які посіли вищі позиції на першому етапі, стартові матчі другого (плей-оф) зіграють на своїх майданчиках[1].

  1/8 фіналу Чвертьфінали Півфінали Фінал
                                         
1  Донбас Донецьк 3  
8  Титан Клин 0  
  1  Донбас Донецьк 3  
  4  Нафтовик Альметьєвськ 0  
2  Дизель Пенза 3
7  Лада Тольятті 1  
  1  Донбас Донецьк 0  
  2  Торос Нефтекамськ 4  
3  Локомотив Ярославль 3  
6  ХК ВМФ Санкт-Петербург 2  
  2  Дизель Пенза 3
  3  Локомотив Ярославль 2  
4  Нафтовик Альметьєвськ 3
5  Аріада-Акпарс Волжськ 2  
  1  Рубін Тюмень 1
  2  Торос Нефтекамськ 4
1  Рубін Тюмень 3  
8  Супутник Нижній Тагіл 1  
  1  Рубін Тюмень 3  
  6  Мечел Челябінськ 2  
2  Торос Нефтекамськ 3
7  Молот-Прикам'я Перм 0  
  1  Рубін Тюмень 4
  2  Дизель Пенза 2  
3  Южний Урал Орськ 2  
6  Мечел Челябінськ 3  
  2  Торос Нефтекамськ 3
  4  Єрмак Ангарськ 1  
4  Єрмак Ангарськ 3
5  Казцинк-Торпедо 2  

Нагороди[ред. | ред. код]

Команда-переможець
Чемпіон ВХЛ


Торос Нефтекамськ

Воротарі: Олександр Агопєєв (65) • Володимир Сохатський (1)

Захисники: Іван Болдирев (77) • Євген Вахрушев (55) • Павло Володін (45) • Павло Доронін (41) • Сергій Дорофєєв (12) • Артем Зубарев (3) • Сергій Карпов (7) • Антон Полєщук (47) • Ілля Суслопаров (25) • Микита Цирульов (15)

Нападники: Андрій Анкудінов (87) • Артем Гордєєв (9) • Станіслав Голованов (23) • Єгор Дубровський (51) • Дмитро Зюзін (70) • Сергій Ємелін (82) • Віталій Каменєв (97) • Владислав Лучкін (19) • Олександр Панков (74) • Кирило Полозов (71) • Сергій Сальников (11) • Сергій Сентюрін (14) • Олексій Смирнов (21) • Станіслав Соловйов (27) • Анатолій Степанов (30) К • Євген Туник (93) • Максим Фролов (75)

Тренери: Руслан Сулейманов • Альфред Юнусов

Найкращий гравець місяця
Місяць Найкращий воротар Найкращий захисник Найкращий нападник «Надія ліги»
Вересень[15] Олександр Судніцин
(Рубін Казань) 		Євген Крутов
(Нафтовик Альметьєвськ) 		Олексій Акіф'єв
(Лада Тольятті) 		Сергій Ємелін
(Торос Нефтекамськ)
Жовтень[16] Євген Царегородцев
(Донбас Донецьк) 		Ілля Антоновський
(Динамо Балашиха) 		Олександр Швецов
(Єрмак Ангарськ) 		Ярослав Альшевський
(Дизель Пенза)
Листопад[17] Сергій Магарилов
(Южний Урал Орськ) 		Роман Смирнов
(Єрмак Ангарськ) 		Денис Кочетков
(Донбас Донецьк) 		Станіслав Альшевський
(Дизель Пенза)
Грудень[18] Олександр Трянічев
(Іжсталь Іжевськ) 		Максим Галанов
(Рубін Казань) 		Костянтин Майоров
(Дизель Пенза) 		В'ячеслав Ушенін
(Молот-Прикам'я Перм)
Січень[19] Іван Полошков
(Казцинк-Торпедо) 		Артем Безруков
(Рубін Казань) 		Сергій Бєляков
(Титан Клин) 		Еміль Галімов
(Локомотив Ярославль)
Лютий[20] Андрій Гаврилов
(Єрмак Ангарськ) 		Сергій Дорофєєв
(Торос Нефтекамськ) 		Станіслав Альшевський
(Дизель Пенза) 		Андрій Сигарьов
(Дизель Пенза)
Березень[21] Володимир Сохатський
(Торос Нефтекамськ) 		Володимир Малевич
(Донбас Донецьк) 		Максим Юшков
(Єрмак Ангарськ) 		Данило Апальков
(Локомотив Ярославль)
Квітень[22] Михайло Демидов
(Рубін Казань) 		Антон Полєщук
(Торос Нефтекамськ) 		Олександр Горшков
(Рубін Казань) 		Сергій Ємелін
(Торос Нефтекамськ)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Официально. О лиге. ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  2. ↑ «Рубин» выиграл регулярный чемпионат. ВХЛ. 21 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  3. ↑ «Торос» чемпион-2012!. ВХЛ. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 26 квітня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  4. ↑ Медали чемпионата. ВХЛ. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  5. ↑ а б в г Утвержден логотип «Русской классики». ВХЛ. 23 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 23 грудня 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  6. ↑ Красноярск получил «Арену Север» и ждет «Русскую классику»!. ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  7. ↑ а б ВХЛ выпускает шайбу «Русской классики». ВХЛ. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  8. ↑ Утверждена форма «Сокола» для «Русской классики». ВХЛ. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 25 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  9. ↑ Утверждена форма «Локомотива» для «Русской классики». ВХЛ. 28 січня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 28 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  10. ↑ Утверждена форма судейской бригады для «Русской классики». ВХЛ. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  11. ↑ «Локомотив» выиграл «Русскую классику». ВХЛ. 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 лютого 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  12. ↑ а б Таблицы. Конференции. ВХЛ. 15 березня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  13. ↑ Лидеры. Бомбардиры [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Лидеры. Вратари (КН) [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 3 жовтня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  16. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 3 листопада 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  17. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 2 грудня 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  18. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 січня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  19. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  20. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 5 березня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 березня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  21. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)
  22. ↑ ВХЛ определила лауреатов месяца. ВХЛ. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 2 травня 2012. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вища_хокейна_ліга_2011—2012&oldid=36047327