Владислав III Варненчик
| Владислав III Варненчик | |
|---|---|
| Dei gracia Polonie, Hungarie, Dalmacie, Croacie etc. rex necnon terrarum Cracouie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyauie, Lithuanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres etc | |
| Владислав III Варненчик, картина Яна Матейки | |
| Правління | 1434—1444 |
| Коронація | 25 липня 1434 |
| Дата народження | 31 жовтня 1424 |
| Краків | |
| Дата смерті | 10 листопада 1444 |
| Варна | |
| Попередник | Владислав ІІ Ягайло |
| Наступник | Казимир IV Ягеллончик |
| Династія | Ягеллони |
| Батько | Владислав ІІ Ягайло |
| Мати | Софія Гольшанська |
Владислав III Варненчик (у деяких виданнях — Варненьчик; пол. Władysław III Warneńczyk, 31 жовтня 1424 — 10 листопада 1444) — Король Польський (з 1434), король Угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), Володар та спадкоємець Русі (Руського королівства).
Повний титул: латинською - Wladislaus, Dei gracia Polonie, Hungarie, Dalmacie, Croacie etc. rex necnon terrarum Cracouie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyauie, Lithuanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres etc.
Українською: Владислав, Божої Милості король Польщі, Угорщини, Далмації, Хорватії і землі Краків, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, володар і спадкоємець Помор'я, Русі.
Зміст |
Біографія [ред.]
Син Владислава II Ягайла від четвертої його дружини, руської княжни Софії Гольшанської. Владислав виступив в похід проти турків у 1444 р. Військо його, зустрівшись з султаном Амуратом 10 листопада 1444 р. біля міста Варна, зазнало жорстокої поразки. Сам король загинув в бою.
Цікаві факти [ред.]
Владислав ІІІ є Польським королем, що прожив найменше - 20 років.[1] Також він є королем, який під час коронації був наймолодший - 9 років і 9 місяців. Молодий король Владислав III підозрювався у схильності до гомосексуалізму. Ян Длугош, який особисто знав короля, а також спілкувався з людьми з його оточення, написав, що схильний Ягелончик до чоловічих насолод, ані під час першої експедиції проти турків, ані під час другої, яку тоді провадив, коли безумствувала війна, коли навколо панував страх і була безліч ворогів при жменьці його військ, коли належало благати милосердя Божого, він, не враховуючи цілком на власну небезпеку і на загрозу цілих військ, не кидав своїх, проти чистоти, огидливих насолод.[2]
Примітка [ред.]
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Владислав III Варненчик |
- Яневський Д. Владислав III Варненьчик //
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997. — С. 91.
- Владислав III Варненчик // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 119.
- Щербак В. О. Владислав III Варненчик // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т.1 — С. 587.
| Владислав III Варненчик Ягеллони Побічна гілка Гедиміновичів Народився: 31 жовтня 1424 Помер: 10 листопада 1444 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Владислав II Ягайло |
Король Польщі Володар Русі 1434-1444 |
Наступник: Казимир IV Ягеллончик |
| Попередник: Альбрехт II Габсбурґ |
Король Угорщини 1440-1444 |
Наступник: Владислав Постумус |
| Попередник: Альбрехт II Габсбурґ |
Король Хорватії 1440-1444 |
Наступник: Владислав Постумус |
| Попередник: Владислав ІІ Ягайло |
Володар Русі 1434 — 1444 |
Наступник: Казимир IV Ягеллончик |
