Владислав III Варненчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав III Варненчик
Dei gracia Polonie, Hungarie, Dalmacie, Croacie etc. rex necnon terrarum Cracouie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyauie, Lithuanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres etc
Wladyslaw Warnenczyk.jpg
Владислав III Варненчик, картина Яна Матейки
Король Польщі
Правління 1434-1444
Коронація 25 липня 1434
Попередник Владислав ІІ Ягайло
Наступник Казимир IV Ягеллончик
Інші титули Король Угорщини
Володар Русі
Король Хорватії
Біографічні дані
Дата народження 31 жовтня 1424(1424-10-31)
Краків
Дата смерті 10 листопада 1444(1444-11-10) (20 років)
Варна
Дружина Софія Київська
Династія Ягеллони
Батько Владислав ІІ Ягайло
Мати Софія Гольшанська
Coat of Arms of Vladislav Warnenczyk.svg

Владислав III Варненчик (у деяких виданнях — Варненьчик; пол. Władysław III Warneńczyk, 31 жовтня 1424 — 10 листопада 1444) — Король Польський (з 1434), король Угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), Володар та спадкоємець Русі (Руського королівства). Загинув у битві під Варною.

Королівський титул[ред.ред. код]

Повний титул Владислава III Варненчика:

  • лат. Wladislaus, Dei gracia Polonie, Hungarie, Dalmacie, Croacie etc. rex necnon terrarum Cracouie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyauie, Lithuanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres etc.
  • укр. Владислав, Божої Милості король Польщі, Угорщини, Далмації, Хорватії і землі Краків, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, володар і спадкоємець Помор'я, Русі.

Біографія[ред.ред. код]

Владислав під час битви під Варною

Син Владислава II Ягайла від четвертої його дружини, руської княжни Софії Гольшанської[1]. У 1434 році, після смерті батька, дев'ятирічний Владислав був став королем (наймолодший король за всю історію Польщі); до досягнення повноліття регентом при ньому був краківський єпископ Збігнєв Олесницький.

Виступив у хрестовий похід проти турків у 1443 році. Попри початкові успіхи, 10 листопада 1444 об'єднане європейське військо під командуванням Владислава, зазнало жорстокої поразки в битві під Варною армії султана Мурада II біля міста Варна. Король, якому напередодні виповнилося 20 років, загинув в бою[1]. Його голову Мурад II зберігав як воєнний трофей у скляній посудині; тіло так і не було знайдено. Після цього кілька десятиліть ходили чутки про те, що Владислав вижив у битві і веде відлюдницьке життя. Його наступник — молодший брат Казимир IV Ягеллончик — був коронований лише через три роки після смерті Владислава[1].

Особисте життя[ред.ред. код]

Молодий король Владислав III підозрювався у схильності до гомосексуалізму. Ян Длугош, який особисто знав короля, а також спілкувався з людьми з його оточення, написав, що «схильний Ягелончик до чоловічих насолод, ані під час першої експедиції проти турків, ані під час другої, яку тоді провадив, коли шаліла війна, коли навколо панував страх і було безліч ворогів при жменьці його військ, коли належало благати милосердя Божого, він, не враховуючи цілком на власну небезпеку і на загрозу цілих військ, не кидав своїх, проти чистоти, огидливих насолод».

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Попередник
Владислав II Ягайло
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Король Польщі
1434-1444
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Казимир IV Ягеллончик
Попередник
Владислав ІІ Ягайло
Alex K Halych-Volhynia.svg Володар Русі
1434-1444
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Казимир IV Ягеллончик
Попередник
Альбрехт II
Coat of arms of Hungary.svg Король Угорщини
1440-1444
Coat of arms of Hungary.svg Наступник
Ласло V Посмертний
Попередник
Альбрехт II
Croatia, Historic Coat of Arms, first white square.svg Король Хорватії
1440-1444
Croatia, Historic Coat of Arms, first white square.svg Наступник
Ладіслав Постум