Владислав II Ягайло
| Владислав II Ягайло | |
|---|---|
| Dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyauie, Lituanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres, etc | |
.jpg) |
|
| Владислав II Ягайло | |
| Правління | 1386—1434 |
| Коронація | 4 березня 1386 |
| Імена | Ягайло |
| Титули |  Великий князь Литовський |
| Дата народження | 1362 |
| Вільно | |
| Дата смерті | 1 червня 1434 |
| Городок | |
| Попередник | Ядвіґа I |
| Діти | Ельжбета, Ядвіґа, Владислав, Казимир |
| Наступник | Владислав III Варненчик |
| Дружина | Ядвіґа Анжуйська Анна Цельська Ельжбета Грановська Софія Гольшанська |
| Династія | Ягеллони |
| Батько | Ольгерд |
| Мати | Ульяна Тверська |
 |
|
Владислав II Ягайло (Ягелло, пол. Władysław II Jagiełło, лит. Jogaila) (* 1351 — † 1 червня 1434) — Великий князь Литовський (1377–1381, 1382–1386) і польський король (1386–1434), Володар та спадкоємець Русі (Руського королівства).
Повний титул:
- латинською: Wladislaus dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyauie, Lituanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres, etc.
- польською: Władysław z Bożej Łaski król Polski, pan i dziedzic ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej, Kujaw, Pomorza i Rusi, najwyższy książę Litwy.
- українською: Владислав, Божою Ласкою король Польщі, володар та спадкоємець землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Володар і спадкоємець Русі, Помор'я.
Зміст |
Біографія [ред.]
Засновник династії Ягеллонів, яка панувала в Польщі до 1572 р. Син Ольгерда Гедиміновича. Після смерті батька отримав великокнязівський престол і став разом із своїм дядьком Кейстутом володарем Литви. Цей діархічний режим, успадкований від попередніх років, виявився нетривким: між співправителями спалахнула відверта боротьба, що закінчилась ув'язненням і загибеллю Кейстута (1382).
Проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Кейстутович, що змусило Ягайла шукати союзу з Польщею.
1378 року християнізував Литву.
1385 року уклав Кревську унію між Польщею та Литвою, що положила початок створенню Речі Посполитої, передбачала інкорпорацію його держави до складу Польської Корони й перехід у католицтво всіх мешканців Литви.
Після одруження з королевою Ядвіґою, 4 березня 1386 року під ім'ям Владислава II коронувався у Кракові на польський престол.
1387 року остаточно приєднав до Польщі галицькі землі.
Через його політику зближення Польщі та ВЛК відбулось дві громадянські війни — Литовсько-руська громадянська війна (1381-1384) та Литовсько-руська громадянська війна (1389-1392).
В 1392 за Острівською угодою змушений частково відродити політичну самостійність Литви, передавши її в управління своєму кузенові Вітовтові, але формально залишився далі Великим князем Литовським.
Під час Грюнвальдської битви 1410 року польсько-литовсько-руські війська Ягайла і Вітовта здобули вирішальну перемогу над Тевтонським орденом.
1413 року підписав з Вітовтом Городельську унію, прагнучи запевнити своїм дітям спадкоємність трону.
Після смерті Вітовта воював зі своїм братом Свидригайлом за Поділля (1430–1432). Розпочав війну проти Великого князівства Руського (1432–1435).
Ягайло був королем до 1434 року. Згідно з Яном Длугошем Владислав II Ягайло помер від простуди, слухаючи спів солов'я. Серед подій надзвичайної важливості епохи його правління виділяють хрещення Литви і Грюнвальдську битву(1410), яка поклала край експансії німецьких лицарів. Дітей від шлюбу з Ядвігою у нього не було. Після її смерті він зміцнив зв'язок з Пястами шляхом шлюбу з онучкою Казимира Великого і донькою графа Цельського, Анною. За часів Ягайла польська дрібна шляхта здобула більші права власности, Литву та Україну було включено в польську політичну та культурну сферу впливу.
- Докладніше у статті Єдлінський привілей 1430
Цікаві факти [ред.]
Владислав ІІ Ягайло мав багато родичів, зокрема 11 братів і 9 сестер, не вмів ані читати ані писати, був неуком[1]. Проте, незважаючи на відсутність освіти, цікавився мистецтвом і наукою.
Назву «Ягайло» отримав в 1947 році найменший з дев'яти польських трансатлантичних лайнерів — єдине цього виду судно під знаком GAL-u, яке було побудоване на гамбурзькій верфі «Blohm und Voss». Також це було єдине океанське пасажирське судно, яке попало (побічно) під польський прапор у рамках німецьких репарацій після Другої світової війни. Служив корабель недовго — бо вже в 1949 році попав під прапор тодішнього Радянського Союзу, як «Петро Великий». У свою чергу назву «Владислав Ягайло» отримав один з суховантажів щецінського типу B-445.
Владислав ІІ Ягайло є Польським королем, який правив найдовше (48 років та 4 місяці)[2], хоча за тривалістю життя серед королів він другий. Також він є найчастіше одруженим королем — 4 рази.
2 серпня 1419 року мала місце незвичайна подія: в карету Владислава ІІ влучила блискавка, вбивши двох придворних і чотирьох коней, а також сім коней лицарів з кортежу. Удар також вразив самого короля, внаслідок чого сам Ягайло частково втратив слух.[3]
Див. також [ред.]
- Кревська унія (1385)
- Грюнвальдська битва (1410)
- Городельська унія (1413)
- Сангушки (брат Ягайла) — литовсько-український князівський магнатський рід гербу «Пагоня»
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Владислав II Ягайло |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Крип'якевич І. П. Історія України / Відп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович — Львів: Світ, 1990. — 520 с. / «Пам'ятки історичної думки України»
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Джерела [ред.]
- ↑ Wojny polsko-krzyżackie — Witold Mikołajczak — ISBN 978-83-60383-14-8 — Wydawnictwo: Replika 2009 str. 76
- ↑ http://www.poczet.com/ciekawostki.htm
- ↑ http://www.poczet.com/ciekawostki.htm
| Владислав II Ягайло Гедиміновичі Народився: 1362 Помер: 1 червня 1434 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Ольгерд |
Великий князь Литовський 1377—1381 |
Наступник: Кейстут |
| Попередник: Кейстут |
Великий князь Литовський 1382—1386 |
Наступник: Скиргайло Ольгердович |
| Попередник: Ядвіґа I |
 Король Польщі 1386—1434 |
Наступник: Владислав III Варненчик |
| Попередник: Ядвіґа I |
 Володар Русі 1399—1434 |
Наступник: Владислав III Варненчик |
