Владислав IV Ваза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав IV Ваза
Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, Smolenscie, Severiae, Czernichoviaeque necnon Suecorum, Gothorum Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschoviae
Uładzisłaŭ Vaza. Уладзіслаў Ваза.jpg
Король Польщі
Правління 1632-1648
Коронація 6 лютого 1633
Попередник Сигізмунд III Ваза
Наступник Ян II Казимир
Інші титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Цар Московський
Біографічні дані
Дата народження 9 червня 1595
Краків
Дата смерті 20 травня 1648
Мереч
Дружина Цецилія Рената Австрійська
Другий шлюб Марія Луїза Гонзага
Діти Сигізмунд Казимир, Анна Марія Ізабелла
Династія Ваза
Батько Сигізмунд III Ваза
Мати Анна Австрійська Габсбург
Armoiries rois Vasa de Suède.svg
Vladislaus Rex.PNG

Владислав (Володислав) IV Ваза (пол. Władysław IV Waza; *9 червня 1595 - †20 травня 1648) — правитель Речі Посполитої, король Польський, спадковий король Шведський, великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632-1648), цар Московський обраний (1610-1613) і титулярний (1610-1634). Син Сигізмунда ІІІ Вази й Анни Габсбург.

Титули[ред.ред. код]

Біографія[ред.ред. код]

Юний Владислав

Мати Владислава померла через три роки після його народження. Його виростила одна з її колишніх фрейлін Урсула Мейерін.

В липні 1610 р. Владислав IV, будучи королевичем, був проголошений московським боярським урядом царем Московської держави під час польської інтервенції в Московії. Домагаючись московського престолу, вів (1617-1618) і (1632-1634) роках війни з Московським царством. В 1618 р. Владислав IV уклав з Московською державою Деулінське перемир'я.

Брав участь у Хотинській битві 1621 року проти Османської імперії. Воював проти Швеції у 1626-1629 рр. За ці роки, а також під час своєї подорожі по Європі (1624-1635 рр.), разом з Альбрехтом Станіславом Радзивіллом, він познайомився з військовим мистецтвом.

Правління[ред.ред. код]

Владислав був обраний на польський трон через кілька місяців після смерті батька, 8 листопада 1632 р., і коронований 5 лютого 1633 р. Не чекаючи тимчасову плутанину після смерті Сигізмунда III, московський цар Михайло I Федорович вирішив розпочати війну проти Речі Посполитої. Російське військо (приблизно 34 500 осіб) перетнуло східний кордон Речі Посполитої і у жовтні 1632 р. взяло в облогу Смоленськ, який Росія поступилася полякам по Деулінському перемир'ю 1618, під кінець російсько-польських воєн «Смутного часу». У війні проти Росії в 1632-1634 роках (Смоленська війна), Владислав зміг не тільки зняти облогу Смоленська у вересні 1633 р., але і оточив російську армію і змусив її здатися 1 березня 1634 р.

У 1634 р. Владислав уклав з Московською державою Поляновський мирний договір, за умовами якого відмовлявся від домагань московського престолу, але під владою Польщі залишилася Сіверщина. Під час цієї війни Владислав почав програму модернізації армії Речі Посполитої, роблячи упор на вдосконалення піхоти і артилерії.

Владислав IV. Картина Яна Матейка

Після завершення південній кампанії Владиславу необхідно було захиститися від загрози з півночі. Швеція залучена в Тридцятилітню війну, погодилася в 1635 підписати умови Штумсдорфского перемир'я на вигідних для Речі Посполитої умовах, поступившись останньої ряд раніше завойованих територій назад.

Щоб захистити свої позиції на Балтиці, король прагнув побудувати флот Речі Посполитої, але його план до успіху не довів.

Мав багато планів (династичних, особистих, військових, територіальних: захопити Сілезію, Лівонію, приєднати герцогство Прусське, створення власного наслідного князівства і т. д.). Частина з цих планів мала реальні шанси на успіх, але зважаючи невдач або з об'єктивних обставин чи при недостатній підтримці з боку шляхти, практично нічого не сталося так, як передбачалося.

Відносини з Козаками[ред.ред. код]

Він часто міг переконати козаків виступити на його боці, отже, важливу роль у ході воєнних дій Владислава щоразу відігравали козацькі війська під проводом гетьманів Петра Сагайдачного (1618) та Тимофія Орендаренка (1632-1634), які значно допомогали польському війську.

У 1633 р. Владислав IV, прагнучи залучити козаків до участі в польсько-московській війні, видав, всупереч позиції магнатів у сеймі, так звані «Статті для заспокоєння руського народу». У цих «Статтях» було узаконено існування на території України двох українських митрополій — православної і греко-католицької, першу з яких після укладення Брестейської унії 1596 р. польська влада трактувала як незаконну.

У травні 1635 року король запросив Козачу флотилію з 30 чайок під проводом Костянтина Вовка на Балтійське море для участі у польсько-шведському військовому конфлікті.

За Владислава IV для контролю за військовим і політичним життям Запоріжжя на правому березі Дніпра за проектом французького інженера, архітектора Ґійом Левассер де Боплана було збудовано Кодацька фортеця. 3-4 (13-14) серпня 1635 р. козацький загін під проводом гетьмана Івана Сулими зруйнував цю фортецю.

Під час правління Владислава IV відбулося повстання Павлюка 1637 р. та повстання Острянина 1638 р.

В 1646 р. Владислав IV, готуючись до війни з Туреччиною, вів таємні переговори з представниками козацької старшини, серед яких був Богдан Хмельницький.

Шлюби[ред.ред. код]

Навесні 1636 до Варшави прибула пропозиція імператора Священної Римської імперії Фердинанда II про шлюб між Владиславом і ерцгерцогинею Цецилею Ренатою Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III). У забезпечення приданого було записано місто Тршебонь у Богемії.

Весілля відбулося у 1637 р. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: син Сигізмунд Казимир Ваза (народився 1640 р., помер у січні 1647 р.) і дочка Анна Марія Ізабелла (народилася у січні 1642 р. і померла у дитинстві). Трохи згодом помирає і Цецилія від зараження.

У 1646 р. Владислав одружився з французькою принцесою Марією Луїзою Гонзагою де Невер, яку в Польщі називали Людвікою Марією Гонзагою, дочкою Карла I Гонзага, герцога де Невер.

Владислав помер у травні 1648 р. на руках багатолітньої коханки Ядвіґи Лушковської, а їхній син Владислав Константин граф Васен був останнім представником династії Ваза. Його серце і внутрішні органи поховані в капелі Святого Казимира Кафедрального собору Святого Станіслава у Вільнюсі. Король помер через рік після смерті свого сина Сигізмунда Казимира, на зорі національно-визвольної війни Хмельницького та Шведського потопу. Король не залишив спадкоємців. Трон Речі Посполитої успадкував його зведений брат і кузен Ян II Казимир.

Мистецтво[ред.ред. код]

Владислав був знавцем живопису і музики. Багатьом музикантам він давав гроші на утримання, і створив перший амфітеатр у своєму палаці у Варшаві, де за його царювання були поставлені десятки опер і балетів. Король також збирав живопис і купував предмети декоративної архітектури. Серед найвідоміших із спонсорованих ним проектів були зведення Колони Сигізмунда — пам'ятника його батькові — і будівництво двох палаців у Варшаві, палацу Казановський і Вілли Регія (нині Казіміровскій палац). Колона Сигізмунда стала одним із символів Варшави.

Родинне дерево[ред.ред. код]

 
 
Густав I Ваза
Король Швеції
(1496-1560)
Gustav Vasa.jpg
 
Маргарита Эриксдоттер
(1516-1551) Margareta Leijonhufvud.jpg
 
 
Сигізмунд I Старий
Король Польщі
(1467-1548)
Lesseur-Zygmunt I Stary.jpg
 
Бона Сфорца
(1528-1590) Caraglio Cameo of Bona Sforza.jpg
 
 
Фердинанд I
Імператор С.Р.І
(1503-1564)
Anonym Kaiser Ferdinand I.jpg
 
Анна Ягеллонка
(1503-1547) Hans Maler Anna von Ungarn 1521.jpg
 
 
 
Анна Австрійська
(1528-1590) Jakob Seisenegger 002.jpg
 
Альбрехт V
Герцог Баварії
(1528-1579)
Albrecht V Bayern Jugendbild.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юхан III
Король Швеції
(1537-1592)
John III of Sweden.jpg
 
 
 
Катерина Ягеллонка
(1526-1583) Cranach the Younger Catherine Jagiellon.jpg
 
 
 
 
 
 
 
Карл II
Ерцгерцог Австрійський
(1540-1590)
Anonym Erzherzog Karl II.jpg
 
 
 
Марія Анна
(1551-1608) Jan Cornelisz. Vermeyen 005.jpg
 
 
Вільгельм V
Герцог Баварії
(1548-1626)
William v.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сигізмунд III
Король Польщі
(1566-1632)
Martin Kober 003.jpg
 
Анна Габсбург
(1573-1598) Szwankowski Anna of Austria.jpg
 
 
 
Фердинанд II
Імператор С.Р.І
(1578-1637)
Justus Sustermans 015.jpg
 
 
 
Марія Анна
(1574-1616) Joseph Heintz d. Ä. 005.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Луїза Гонзага
(1611-1667) Egmont Marie Louise Gonzaga.jpg
 
Владислав IV Ваза Frans Luycx 006.jpg
 
Цецилія Рената
(1611-1644) Cecylia Renata Habsburżanka.JPG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У 1633 році під час облоги Смоленська, війська Владислава IV використовували підзорні труби і інші оптичні і технічні пристрої, закуплені раніше у самого Галілея. Король познайомився з відомим астрономом під час своєї експедиції по Західній Європі в 1624-1625 роках і пізніше підтримував з ним контакт.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Władisław IV z łaski Bozey obrany krol polski, wielkie xiązę lithewskie, ruskie, pruskie, mazowieckie, zmudzkie, inflantskie a szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny krol, obrany wielki car moskiewski. Титули європейських монархів. Польща.
  2. Vladislaus quartus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, necnon Sueccorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschoviae. Титули європейських монархів. Польща.
  3. Vladislaus IV Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuoniae, Seueriae, Czernichouiae, Smolensciaeque necnon Suecorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschouiae. Титули європейських монархів. Польща.
  4. Vladislaus IV Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuoniae, Smolensciae, Czerniechoviaeque necnon Svecorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex. Титули європейських монархів. Польща.
  5. http://www.poczet.com/ciekawostki.htm

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Василь IV Шуйський
Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg Цар Московський
1610-1613
Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg Наступник
Михайло I Романов
Попередник
Сигізмунд III Ваза
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1632-1648
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Ян II Казимир
Попередник
Сигізмунд III Ваза
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
титулярний
1632-1648
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Ян II Казимир