Владислав IV Ваза
| Владислав IV Ваза Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, Smolenscie, Severiae, Czernichoviaeque necnon Suecorum, Gothorum Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschoviae |
|
|---|---|
 Портрет роботи невідомого худ. |
|
 Герб династії Ваза |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 8 листопада 1632 — 20 травня 1648 Коронований 5 лютого 1633 |
|
| Попередник | Сигізмунд III Ваза |
| Наступник | Ян II Казимир |
|
|
|
| Народився | 9 червня 1595 Краків |
| Помер | 20 травня 1648 (52 роки) Мереч |
| Батько | Сигізмунд ІІІ Ваза |
| Мати | Анна Австрійська Габсбург |
| Дружина | Цецилія Рената Австрійська Марія Луїза Гонзага |
| Діти | Сигізмунд Казимир Ваза Анна Марія Ізабелла |
| Нагороди | Орден Золотого руна |
| Підпис |  |
Володислав (Владсилав) IV Ваза (пол. Władysław IV Waza; *9 червня 1595 — †20 травня 1648) — правитель Речі Посполитої, король Польський, великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632—1648), цар Московський обраний (1610—1613) і титулярний (1610—1634). Син Сигізмунда ІІІ Вази й Анни Габсбург.
Зміст |
Титули [ред.]
- 1632, грудень:
- Володислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий цар Московський.[1]
- 1633, квітень:
- Володислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий князь Московський.[2]
- 1633, березень:
- Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий князь Московський.[3]
- 1646, грудень:
- Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король.[4]
Біографія [ред.]
Мати Владислава померла через три роки після його народження. Його виростила одна з її колишніх фрейлін Урсула Мейерін.
В липні 1610 Володислав IV, будучи королевичем, був проголошений московським боярським урядом царем Московської держави під час польської інтервенції в Московії. Домагаючись московського престолу, вів (1617—1618) і (1632—1634) роках війни з Московським царством. В 1618 Володислав IV уклав з Московською державою Деулінське перемир'я.
Брав участь у Хотинськиї битві 1621 року проти Оттоманської імперії. Воював проти Швеції у 1626—1629 рр. За ці роки, а також під час своєї подорожі по Європі (1624—1635 рр..), разом з Альбрехтом Станіславом Радзивіллом, він познайомився з військовим мистецтвом.
Правління [ред.]
Владислав був обраний на польський трон через кілька місяців після смерті батька, 8 листопада 1632 і коронований 5 лютого 1633. Не чекаючи тимчасову плутанину після смерті Сигізмунда III, російський цар Михайло Федорович вирішив розпочати війну проти Речі Посполитої. Російське військо (приблизно 34 500 осіб) перетнуло східний кордон Речі Посполитої і у жовтні 1632 взяло в облогу Смоленськ, який Росія поступилася полякам по Деулінському перемирю 1618, під кінець російсько-польських воєн «Смутного часу». У війні проти Росії в 1632—1634 роках (Смоленська війна), Владислав зміг не тільки зняти облогу Смоленська у вересні 1633, але і оточив російську армію і змусив її здатися 1 березня 1634.
У 1634 Володислав уклав з Московською державою Поляновський мирний договір, за умовами якого відмовлявся від домагань московського престолу, але під владою Польщі залишилася Сіверщина. Під час цієї війни Владислав почав програму модернізації армії Речі Посполитої, роблячи упор на вдосконалення піхоти і артилерії.
Після завершення південній кампанії Владиславу необхідно було захиститися від загрози з півночі. Швеція залучена в Тридцятилітню війну, погодилася в 1635 підписати умови Штумсдорфского перемир'я на вигідних для Речі Посполитої умовах, поступившись останньої ряд раніше завойованих територій назад.
Щоб захистити свої позиції на Балтиці, король прагнув побудувати флот Речі Посполитої, але його план до успіху не довів.
Мав багато планів (династичних, особистих, військових, територіальних: захопити Сілезію, Лівонію, приєднати герцогство Прусське, створення власного наслідного князівства і т. д.). Частина з цих планів мала реальні шанси на успіх, але зважаючи невдач або з об'єктивних обставин чи при недостатній підтримці з боку шляхти, практично нічого не сталося так, як передбачалося.
Відносини з Козаками [ред.]
Він часто міг переконати козаків виступити на його боці, отже, важливу роль у ході воєнних дій Владислава щоразу відігравали козацькі війська під проводом гетьманів Петра Сагайдачного (1618) та Тимофія Орендаренка (1632—1634), які значно допомогали польському війську.
У 1633 Володислав IV, прагнучи залучити козаків до участі в польсько-московській війні, видав, всупереч позиції магнатів у сеймі, так звані «Статті для заспокоєння руського народу». У цих «Статтях» було узаконено існування на території України двох українських митрополій — православної і греко-католицької, першу з яких після укладення Брестейської унії 1596 р. польська влада трактувала як незаконну.
У травні 1635 року король запросив Козачу флотилію з 30 чайок під проводом Костянтина Вовка на Балтійське море для участі у польсько-шведському військовому конфлікті.
За Володислава IV для контролю за військовим і політичним життям Запоріжжя на правому березі Дніпра за проектом французького інженера, архітектора Ґійом Левассер де Боплана було збудовано Кодацька фортеця. 3—4(13—14) серпня 1635 р. козацький загін під проводом гетьмана І.Сулими зруйнував цю фортецю.
Під час правління Володислава IV відбулося повстання Павлюка 1637 р. та повстання Острянина 1638 р.
В 1646 р. Володислав IV, готуючись до війни з Туреччиною, вів таємні переговори з представниками козацької старшини, серед яких був Богдан Хмельницький.
Шлюби [ред.]
Навесні 1636 до Варшави прибула пропозиція імператора Священної Римської імперії Фердинанда II про шлюб між Владиславом і ерцгерцогинею Цецилею Ренатою Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III). У забезпечення приданого було записано місто Тршебонь у Богемії.
Весілля відбулося у 1637. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: син Сигізмунд Казимир Ваза (народився 1640, помер у січні 1647) і дочка Анна Марія Ізабелла (народилася у січні 1642 і померла у дитинстві). Трохи згодом помирає і Цецилія від зараження.
У 1646 Владислав одружився на французькій принцесі Марії Луїзі Гонзазі де Невер, яку в Польщі називали Людвікою Марією Гонзагою, дочка Карла I Гонзага, герцога де Невер.
Владислав помер у травні 1648 на руках багатолітньої коханки Ядвіги Лушковської, а їхній син Владислав Константин граф Васен був останнім представником династії Ваза. Його серце і внутрішні органи поховані в капелі Святого Казимира Кафедрального собору Святого Станіслава у Вільнюсі. Король помер через рік після смерті свого сина Сигізмунда Казимира, на зорі національно-визвольної війни Хмельницького та Шведського потопу. Король не залишив спадкоємців. Трон Речі Посполитої успадкував його зведений брат і кузен Ян II Казимир.
Мистецтво [ред.]
Владислав був знавцем живопису і музики. Багатьом музикантам він давав гроші на утримання, і створив перший амфітеатр у своєму палаці у Варшаві, де за його царювання були поставлені десятки опер і балетів. Король також збирав живопис і купував предмети декоративної архітектури. Серед найвідоміших із спонсорованих ним проектів були зведення Колони Сигізмунда — пам'ятника його батькові — і будівництво двох палаців у Варшаві, палацу Казановський і Вілли Регія (нині Казіміровскій палац). Колона Сигізмунда стала одним із символів Варшави.
Родинне дерево [ред.]
|
|
|
Густав I Ваза Король Швеції (1496-1560)  |
|
Маргарита Эриксдоттер (1516-1551)  |
|
|
Сигізмунд I Старий Король Польщі (1467-1548)  |
|
Бона Сфорца (1528-1590)  |
|
|
Фердинанд I Імператор С.Р.І (1503-1564)  |
|
Анна Ягеллонка (1503-1547)  |
|
|
|
Анна Австрійська (1528-1590)  |
|
Альбрехт V Герцог Баварії (1528-1579)  |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Юхан III Король Швеції (1537-1592)  |
|
|
|
Катерина Ягеллонка (1526-1583)  |
|
|
|
|
|
|
|
Карл II Ерцгерцог Австрійський (1540-1590)  |
|
|
|
Марія Анна (1551-1608)  |
|
|
Вільгельм V Герцог Баварії (1548-1626)  |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сигізмунд III Король Польщі (1566-1632)  |
|
Анна Габсбург (1573-1598)  |
|
|
|
Фердинанд II Імператор С.Р.І (1578-1637)  |
|
|
|
Марія Анна (1574-1616)  |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Марія Луїза Гонзага (1611-1667)  |
|
Владислав IV Ваза  |
|
Цецилія Рената (1611-1644)  |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікаві факти [ред.]
- У 1633 році під час облоги Смоленська, війська Владислава IV використовували підзорні труби і інші оптичні і технічні пристрої, закуплені раніше у самого Галілея. Король познайомився з відомим астрономом під час своєї експедиції по Західній Європі в 1624-25 роках і пізніше підтримував з ним контакт.[5]
- У його честь названа польська фортеця і місто Владиславово.
Примітки [ред.]
- ↑ Władisław IV z łaski Bozey obrany krol polski, wielkie xiązę lithewskie, ruskie, pruskie, mazowieckie, zmudzkie, inflantskie a szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny krol, obrany wielki car moskiewski. Титули європейських монархів. Польща.
- ↑ Vladislaus quartus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, necnon Sueccorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschoviae. Титули європейських монархів. Польща.
- ↑ Vladislaus IV Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuoniae, Seueriae, Czernichouiae, Smolensciaeque necnon Suecorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschouiae. Титули європейських монархів. Польща.
- ↑ Vladislaus IV Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuoniae, Smolensciae, Czerniechoviaeque necnon Svecorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius rex. Титули європейських монархів. Польща.
- ↑ http://www.poczet.com/ciekawostki.htm
Література [ред.]
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
| Попередник: Сигізмунд III Ваза |
 Король Польщі Великий князь Литовський Великий князь Руський  Володар Русі 1632 – 1648 |
Наступник: Ян II Казимир |
