Владислав I Герман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав I Герман
Władysław I Herman
Jan Matejko, Władysław I Herman.jpg
Князь Польщі
Початок правління: 1079
Кінець правління: 1102
Попередник: Болеслав II
Наступник: Болеслав III та Збігнєв
Дата народження: 1043
Дата смерті: 4 червня 1102(1102-06-04)
Місце смерті: Плоцьк
Дружина: Пжеслава Правдич
Юдіта Пржемисловицька
Юдіта Марія Швабська
Діти: 2 сини та 3 доньки
Династія: П'ясти
Батько: Казимир I
Мати: Марія Добронега

Владислав I Герман (* 1043 — † 4 червня 1102) — князь Польщі у 10791102 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Володар Мазовії[ред.ред. код]

Походив з династії П'ястів. Син Казимира I та Добронеги, доньки Володимира I, великого князя Київського. Після смерті батька у 1058 році отримав в керування Мазовію, зробивши своїм головним містом Плоцьк. Не виявив значних державницьких здібностей. Під час повстання 1079 року польських магнатів проти його брата Болеслава II Владислав Герман перейшов на бік бунтівників й зрештою очолив боротьбу проти брата.

Король Польщі[ред.ред. код]

Після вигнання Болеслава II з країни у 1079 році Владислав Герман стає володарем Польщі. Втім зрікається королівського титулу й оголошує себе князем. Із самого початку замало цікавився політичними справами, передавши значні повноваження воєводі Сецеху, який з цього моменту в значній мірі впливав на польську внутрішню та зовнішню політику. Головними завданнями князь Польщі та Сецех для себе вбачали у замиренні із сусідами та приборканні місцевих магнатів. З цією метою було укладені мирні договори із Чехією (1081 рік) та Священною Римською імперією (1088 рік). Згідно з цими угодами було визнано володарювання Польщі у Сілезії (в якості посагу за доньку богемського короля), а князь Польщі став васалом імперії. Водночас Польща була вимушена повернути Червенські міста Київській Русі. Водночас були здійснені спроби обмежити вплив аристократії.

Проте вплив та вага центральної влади послабли. У 1089–1090 роках тривала боротьба у Померанії, де спалахнуло повстання. Зрештою польські війська зазнали поразки, Владислав Герман визнав незалежність цієї області. У 1091 році виник новий заколот на підтримку одного з синів князя Польщі — Болеслава. Втім Сецеху вдалося його придушити. У 1092 році повстав інший син — Збігнєв. Йому вдалося захопити Вроцлав й значну частину Сілезії. Проте у 1093 році Сецех розбив Збігнєва й запроторив того до в'язниці. До 1097 року Владислав I Герман спокійно керувати країною при підтримці Сецеха. Але у 1097 році під тиском магнатів вимушен був випустити сина Збігнєва. Разом з іншим сином Болеславом спрямував на підкорення Померанії. Втім вони розвернули війська проти батька. Зрештою Владислав зазнав поразки й вимушений був погодитися на угоду із синами. Згідної неї, Збігнєв ставав князем великої Польщі, а Збігнєв — Сілезії, Владислав I Герман залишався верховним володарем та військовим очільником, лише він міг вирішувати питання зовнішньої політики. У 1098–1099 роках спалахнуло нове повстання синів Владислава, якого знову було розбито. На цей раз Збігнєв отримав частиноу Великої Польщі, Куявію, Серадзію, Ленчин, а Болеслав — Малу Польщу з Краковом. У Владислава Германа залишилася Мазовія та титул. Воєводу Сецеха було скинуто з посади та осліплено.

Помер Владислав I Герман 4 червня 1102 року у Плоцьку.

Сім'я[ред.ред. код]

1. Дружина — Пжеслава Правдич (?—?)

Діти:

2. Дружина Юдіта (1056–1086), донька Вратислава II, князя та короля Богемії

  • Болеслав (1086–1138), князь Польщі з 1107 до 1138 року.

3. Дружина — Юдіта Марія (1047–1092), донька Генріха III, імператора Священної Римської імперії

Діти:

  • Софія (1089–1090)
  • Агнешка (1090–1125)
  • Аделаїда (1091–1092)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Войтович 2000.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]