Марина Владі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Марина Владі | |
 |
|
| Ім’я при народженні | Марина Володимирівна Полякова-Байдарова |
| Народження | 10 травня 1938 передмістя Парижа, Франція |
| Громадянство |  Франція |
| Рід діяльності | Акторка,співачка,письменниця |
Марина Владі (справжнє ім'я — Марина Володимирівна Полякова-Байдарова, фр. Catherine Marina de Poliakoff-Baïdaroff; народилася 10 травня 1938 року в Кліші, передмісті Парижа, Франція) — французька кіноактриса, артистка театру та телебачення, співачка, автор декількох художніх книг. Має в Україні родинне коріння[1].
Зміст |
[ред.] Біографія
Марина Владі — молодша із чотирьох дочок виконавця російських і циганських романсів в Парижі Володимира Полякова (який народився у Білорусі[2]). Псевдонім Владі Марина взяла після смерти батька на його честь.
Навчалася в балетній школі Паризької опери. Тоді ж (у 10- річному віці) почала зніматися в кіно. Марина Владі — молодша серед трьох сестер-актрис: Хелен Вельєр, Оділь Версо та самої Владі.
Дебют Марини Владі в кіно припав на 1948 рік: у стрічці «Літня громовиця» вона зіграла разом зі старшою сестрою Оділь Версо. Першого успіху майбутня французька кінозірка досягла в фільмі А.Кайята «Перед потопом» (1953).
Європейську славу актрисі приніс фільм «Нечистий, забирайся в пекло» (1955). Тоді ж Марина вийшла заміж за актора Робера Оссейна.
Наступний рік став для Марини Владі справді зірковим — головна роль у французько-шведському фільмі «Чаклунка» принесла їй світову славу (ця стрічка демонструвалась у більшості країн світу). Марині тоді було всього 17! Через 6 років на Канському кінофестивалі за роль у фільмі «Королева бджіл» (інша назва «Сучасна історія») М.Владі одержала престижний приз.
Особливою сторінкою творчого й особистого життя Владі був період, коли вона знімалася в стрічках свого першого чоловіка актора та режисера Р. Оссейна (його батько — киянин). Це були фільми: «Пробачте наші образи», «Ти… ненависть», «Ніч шпигунів». Все було в житті актриси: щастя, кохання, успіхи…
Потім Марину Владі побачили в кінострічках Дж. Де Сантіса, М.Феррері, Жана-Люка Годара: «Дні кохання», «Вагомі докази», «Дві чи три речі, які я знаю про неї».
Після високомистецьких стрічок Марина Владі пізніше віддала перевагу в основному комерційному кіно: «Принцеса Клевська», «Чарівна ошуканка», «Викрадачі Джоконди».
Знімалась Марина Владі і в радянських фільмах. 1970 року С.Юткевич запросив вродливу француженку на роль коханої А.Чехова Ліки Мізінової.
1980-90-ті роки були найпродуктивнішими в творчому житті Марини Владі. Актриса знімалась щороку в якомусь фільмі, виступала на сцені, співала, навіть займалась скульптурою. Її літературний талант подарував читачеві кілька цікавих книжок, зокрема, «Мій вишневий сад» (2001).
[ред.] Виноски
- ↑ Посол України у Франції А.Зленко: «Марина Владі та Робер Оссейн мають в Україні родинні коріння»
- ↑ Уладзімер Высоцкі і Беларусь // Моладзь.org. (біл.)
[ред.] Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
[ред.] Інтернет
- Вірш В. Висоцького, присвячений Марині Владі
- Фото М. Владі
- Стаття про М. Владі на www.krugosvet.ru
- М. Владі
 |
Це незавершена стаття про актора або актрису. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
