Внутрішня капсула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Внутрішня капсула
Internal capsule.gif
Внутрішня капсула в прекції черепа.
Латинська назва Capsula interna
Анатомія Грея subject #189 836
MeSH Brain

Внутрішня капсула (лат. capsula interna) — структура в півкулях головного мозку, утворена білою речовиною, являє собою велике скупчення нервових волокон, що з'єднують кору великих півкуль з іншими структурами головного мозку, що мають більш глибоке розташування, та спинним мозком.

Анатомічно внутрішня капсула знаходиться всередині півкуль, по одну сторону від неї розташовані таламус і хвостате ядро, по іншу — бліда куля і лушпина. При горизонтальному розрізі внутрішня капсула має форму латинської літери «V». В ній розрізняють передню і задню ніжки, коліно — місце з'єднання двох ніжок.

Анатомія[ред.ред. код]

В складі внутрішньої капсули проходять наступні провідні шляхи:

Передня ніжка[ред.ред. код]

  • Лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus) волокна прямують від кори лобної долі до моста.
  • Волокна передньої променистості таламуса (radiation thalami anterior) сполучає медіальні і передні ядра таламуса з лобною долею.

Коліно[ред.ред. код]

  • Кірково-ядерний шлях (tractus cortico-pontinus) між корою і стовбуром головного мозку.

Задня ніжка[ред.ред. код]

В задній частині розрізняють три підвідділи:

  • Таламо-сочевицеподібна частина:
    • Кірково-спинномозкові волокна (fibrae corticospinales) — сполучають кору і спинний мозок, ці волокна разом з становлять основу пірамідної системи.
    • Кірково-червоноядрові волокна (fibrae corticorubraales) — від кори до червоного ядра.
    • Кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticulares) — від кори до сітчастої формації.
    • Кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalamice) — від кори до таламуса.
    • Таламо-тім'яні волокна (fibrae thalamoparietalis) — висхідний шлях від таламуса до кори тім'яної долі.
    • Волокна центральної таламічної променистості (raditiones thalaminicae centrales) — сполучають ядра таламуса з перед- і зацентральною звивиною.
  • Підсочевицеподбіна частина:
    • Кірково-покрівельний волокна (fibrae corticotectales) — від кори до покрівлі середнього мозку.
    • Скронево-мостові волокна (fibrae temporopontinae) — від скроневої долі до моста.
    • Волокна слухової променистості (radiatio acustica) від медіальних колінчастих тіл (підкірковий центр слуху) до кори поперечних скроневих звивин (кірковий центр слуху).
    • Волокна зорової променистості (radiatio optica) — від латеральних колінчастих тіл (підкірковий центр зору) до шпорної борозни в потиличній долі (кірковий центр зору).
  • Засочевицеподібна частина:
    • Зорова променистість (radiation optica)
    • Задньої таламічної променистості (radiations thalaminicae posterior).
    • Потилично-мозкові волокна (fibrae occipitopontinae).
    • Потилично-покрівельні волокна (fibrae occipitotectales).

В складі внутрішньої капсули присутні включення сірої речовини, вони являють собою сполучення між і називаються хвостато-сочевицеподібними сірими мостами. Саме завдяки ним хвостате сочевицеподібне ядро отримали свою назву смугасте тіло.

Сукупність провідних шляхів в великих півкулях утворюють променистий вінець (corona radiata).

Кровопостачання[ред.ред. код]

Кровопостачання внутрішньої капсули здійснюється за рахунок гілок передньої і середньої мозкової артерій.

Значення у медицині[ред.ред. код]

Провідні шляхи в складі внутрішньої капсули можуть пошкоджуватися при інсультах, об'ємних утвореннях та ін.

Джерела[ред.ред. код]

  • Черкасов В. Г., Кравчук С. Ю Анатомія людини / Черкасов В. Г., Кравчук С. Ю. — Вінниця: Нова книга 2011–640 с. ISBN 978-966-382-214-3