Внутрішня торгівля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вну́трішня торгі́вля — це торгівля, яка ведеться виключно в межах певної країни. Розділена така торгівля на дві категорії — гуртова та роздрібна. Гуртова торгівля пов'язана з купівлею товарів у виробників або дилерів у великій кількості і продаж в невеликій кількості для тих, хто може купити в роздріб.

Роздрібна торгівля пов'язана з продажем товарів у невеликих кількостях для споживачів. На практиці, однак, виробники й гуртовики можуть також проводити роздрібну торгівлю товарів в обхід посередника роздрібної торгівлі, за допомогою яких вони отримують більш високий прибуток.

Значення і роль[ред. | ред. код]

Важливість внутрішньої торгівлі в країні полягає в тому, що вона полегшує обмін товарів всередині країни. Роблячи це, вона також гарантує, що фактори виробництва досягають потрібних місць, щоб економіка країни могла вирости. Надаючи різні види товарів та послуг для доставки у всі частини країни покращує рівень життя жителів країни, а також рівень зайнятості в країні. І це сприяє зростанню галузі за рахунок забезпечення доступності сировини. Різновиди торгівлі

Гуртова торгівля[ред. | ред. код]

Докладніше: Гуртова торгівля

Гуртова торгівля здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів у бюджет і створення фондів економічного стимулювання та прибуток. Гуртова торгівля стимулює збут товарів, формує їхній асортимент, складає і транспортує товари.

Найвпливовішими гуртовими торговельними структурами є великі торговельні фірми, торгові доми, дистриб'юторські фірми тощо.

Роздрібна торгівля[ред. | ред. код]

В Україні на практиці існує недосконалість цього терміну. Наприклад, чи можна визначити, яку ліцензію повинний мати продавець у випадку придбання платником єдиного податку кількох ящиків горілки? Якщо цей платник бере товар для перепродажу, — то гуртову, а якщо для власних потреб — то роздрібну. А тому, якщо відсутня відповідна ліцензія, є всі підстави застосувати до продавця санкції, передбачені ст. 156 КУпАП.

Мета купівлі товару є вагомою для маркетології. Купівельні мотиви є визначним чинником для сегментації ринку та визначення цільової групи споживачів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку : монографія / [Азарян О. М., Антонюк Я. М., Апопій В. В. та ін.] ; за заг. наук. ред. : О. О. Шубіна, Я. А. Гончарука ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Донецьк : ДонНУЕТ ; Львів : [б. в.], 2007. — 404 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 369—373 (79 назв). — 600 пр. — ISBN 978-966-385-065-8
  • Внутрішня торгівля України: проблеми і перспективи розвитку : монографія / за ред. В. В. Апопія, П. Ю. Балабана. – Львів : Новий Світ-2000, 2014. – 565 с. : іл. – Бібліогр.: с. 545-564 (273 назви). – ISBN 978-966-418-271-0