Внутрішнє море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вну́трішнє мо́ре — в океанографії здебільшо закрите від сполучення з океаном море, якому притаманні обмежений (порівняно з окраїнними морями) водообмін із Світовим океаном, та система морських течій, що виникають завдяки різниці в температурі та солоності води (на відміну від океанських, що виникають завдяки вітрам).

Виділяють два типи внутрішніх морів:

  • Концентраційний басейн — має більшу, ніж у зовнішньому океані, солоність завдяки активному випару, і його водообмін полягає в витоці солонішої морської води в нижніх шарах, та притоці більш прісної води в поверхневих шарах через зв'язуючий канал. Приклад такого моря — Червоне море.
  • Розбавляючий басейн — має меншу, ніж оточуючий океан солоність завдяки тому, що приток прісної води з стоком річок та опадами не компенсується випаром. В цьому разі водообмін полягає в витоці менш солоної морської води в поверхневих шарах, та притоці солонішої води в придонних шарах через зв'язуючий канал. У таких басейнах часто трпляється, що водообмін з придонними шарами недостатній для підтримання потрібного для існування більшості біологічних видів вмісту кисню. Приклад такого моря — Чорне море.