Вовна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Австралійський меринос — вівця готова до підстригання.
Стрижка — спосіб добування вовни.
Вовна з виголеної вівці.
Різні сорти вовни.
Просушування вовни в Карпатах.

Вовна — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.

У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: wool, woll, laine, vune.[2]

Властивості овечої вовни[ред.ред. код]

Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися. Вовна важко займається (горить лише в полум’ї, поза полум’ям горіння припиняється), але обвуглюючись, виділяє запах, подібний до запаху паленого рога.

Виробляється з вовни домашньої вівці. Пряжа буває різної якості, але в порівнянні з іншими видами пряжі від домашніх тварин, її характеристики більш однорідні. Для пряжі з вовни домашньої вівці дуже важливим скоріше є не походження, а обробка. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, потім, вовну миють, очищають від сторонніх тіл, фарбують і прядуть. В усіх цих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик. Вовняна пряжа легкіша, ніж рослинна й еластичніша, вона краще утримує тепло. Не так швидко намокає у вологому середовищі, як бавовна, проте менш міцна. До недоліків вовняної пряжі можна віднести її звалюваність й утворення на ній скочувань при терті. Причому, чим слабкіше скручена пряжа, тим сильніше виявляються ці недоліки.

Вовна інших тварин[ред.ред. код]

Тонкий волос інших тварин, окрім овець, часом не вважають вовною у вузькому значенні цього слова, з іншого боку саме словосполучення "овеча вовна" вказує, що слово "вовна" має ширше значення. Згідно з класифікацією УКТЗЕД термін «тонкий волос тварин» означає волосяний покров (вовну) альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози (мохер), тибетських, кашмірських або аналогічних кіз (кашемір), кроля (включаючи ангорського кроля), зайця, бобра, нутрії або ондатри.

Тонкий волос тварин звичайно м’якший і менше витий, ніж вовна. Волос альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози, кашмірської чи аналогічних кіз або ангорського кроля переважно переробляється, подібно до вовни, у пряжу; він також використовується для виготовлення перук і для виробництва лялькового волосся. Інший тонкий волос тварин (наприклад, зайців, звичайних кролів, бобрів, нутрій або ондатр) звичайно не придатний для прядіння і використовується для виробництва повсті, набивань, прокладок і т.д.

Види вовни[ред.ред. код]

Мериносова вовна[ред.ред. код]

Одержують з тонкорунних мериносових овець. Одними з найкращих вважаються австралійські мериноси. Вовна від цих овець дуже м’яка, до неї рідко додають інші види волокон, і якщо додають, то тільки для того, щоб зробити вовну дешевше, а не поліпшити її якість. Вона є ідеальною для дитячих речей, тому що не подразнює шкіру. Звичайно, багато що залежить від первинної обробки вовни. Навіть таку прекрасну вовну можна зіпсувати недотриманням технології обробки. Вовна мериносової вівці коштує дорожче, ніж вовна звичайної вівці.

Мохер[ред.ред. код]

Одержують цю пряжу з вовни ангорської кози. Мохерова вовна досить дорога, її найчастіше прядуть з вовняною або штучною ниткою. Мохер добре фарбується. Легко очищається від бруду. Перуть мохер дуже дбайливо, щоб не втратити його «пухнастість».

Ангора[ред.ред. код]

Ангорська вовна має тваринне походження. Але її одержують не від овець або кіз, а від ангорських кролів. У чистому вигляді ця вовна практично не використовується. По-перше, тому що досить дорога, і, по-друге, тому що зовсім не еластична. Але ангора просто ідеальна в складі вовни, мериносової вовни або акрилу. Вовна ангорського кролика дуже пухнаста, м’яка і тепла.

Верблюжа вовна[ред.ред. код]

Вовну двогорбого верблюда (бактріана) цінується більше ніж його побратима одногорбого верблюда (дромедара). Верблюжа вовна практично не відбілюється і тому буває або природного кольору, або темного чи чорного кольору.

Кашемір[ред.ред. код]

Докладніше: Кашемір

Волокна кашеміру одержують з підшерстя Кашмірської кози. Це дуже дорога пряжа, тому що за рік від однієї тварини одержують не більше 100-150 грамів вовни. Пряжа дуже легка, тепла й м’яка, але дуже сприйнятлива до тертя й утворення піллінгу (від англ. pilling) — закочування волокон у грудочки на поверхні виробів), тому чистого кашеміру Ви практично не знайдете. Як правило, його змішують з вовняним волокном у різних пропорціях.

Лама й альпака[ред.ред. код]

Альпака – це родич лами, але його вовна цінується дорожче. Кілька десятків років тому вовна лами й альпака була дуже рідкісною й дорогою. Проте сьогодні існує безліч ферм по розведенню цих тварин, так що ціна на цю вовну впала, а сама вовна одержала широке визнання. Але є «гурмани», що віддають перевагу саме вовні перуанських лам й альпака. Це пояснюється тим, що на якість вовни впливає високогір’я. А вовна низинних лам, що розводяться культурно, іноді програє в якості. Вовну лами й альпака підрозділяють на 22 колірних відтінки. Починаючи від чисто білого, далі бежевого, срібного, коричневого і чорного. Вовну цих тварин фарбують дуже рідко, тому що в них багата природна колірна гама. Через те, що окремі волокна вовни довгі, вовна лами й альпака не звалюється й практично не піддається піллінгу. Пряжа з цієї вовни щільніша ніж з інших видів. Є одна особливість збереження вовни альпака й лами - вона не виносить нафталіну. Тому проти молі використовують природні засоби: лаванду, тютюн або кедр. Пряжа альпака й лами, як правило, використовується в чистому виді, але є і винятки.

Вікунья[ред.ред. код]

Вовна верблюда вікунья — це королева серед вовни. Саме вона дає найтоншу у світі вовну. Вовняний покрив вікуньї буває готовим до стрижки лише раз на рік, коли її вовна найбільш тонка. Оскільки вікуньї не приручаються, то стрижуть впольованих чи зловлених тварин. Тому цей вид вовни вельми рідкісний.

Ківіут[ред.ред. код]

Ківіут або ків'ют — це дуже рідкісна вовна і дуже дорога, одержують її з підшерстя мускусного бика (вівцебика). Пряжа схожа на ясно-сірий кашемір, але на відміну від його, виріб не сідає. Рідко змішується з іншими видами пряжі. Через високу ціну використовується зазвичай для пошиття спеціального одягу для полярників.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова КМУ від 14 січня 2009 року № 13 «Про затвердження Технічного регламенту щодо назв ткстильних волокон і маркування текстильних виробів». – «Орієнтир». – №4
  2. Литвиненко Н.М., Омельченко В.Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал2012. — № 3(65). ISSN:1813-6796

Джерела[ред.ред. код]