Вовнянка
| Вовнянка | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Вовнянка (Lactarius torminosus (Schaeff. ex Fr.) S. F. Gray) Місцева назва — мохначка, рижок березовий, рижок отруйний, скрипух. З родини сироїжкових — Russulaceae.
Шапка 4-10(12) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівсферична, опукла- або увігнуторозпростерта, іноді майже лійкоподібна, сірувато-рожевувата, цегляно-рожева, м'ясисто-червона, з більш-менш виразними темнішими концентричними зонами, спочатку волокнисто-волосисто-луската, пізніше майже гола, до краю світліша, повстисто-волокнисто-бахромчаста; при натискуванні набуває коричневого, далі оливкового кольору; при зволоженні клейка. Пластинки тонкі, вузькі, білуваті, згодом рожевувата-світло-вохряні. Спори 7,5-10 Х 5,57 мкм. Ніжка 4-6 Х 1-2 см, кольору шапки або світліша за неї, гола, часто зморшкувата, з вм'ятинами і порожниною. М'якуш у шапці білуватий, під шкіркою рожевуватий, у ніжці червонуватий, у периферичному шарі темніший, без особливого запаху, пекучо-їдкий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється. Молочний сік білий, пекучо-їдкий, не змінюється на повітрі.
Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте в березових і мішаних з березою лісах. Збирають у серпні — жовтні. Умовно їстівний гриб.
Використовують свіжим після відварювання (відвар вилити), про запас засолюють.
Вовнянку іноді помилково приймають за рижика смачного.
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
