Вовча собака Сарлоса
| Вовча собака Сарлоса англ. Saarloos Wolfhond, Saarloos Wolf Dog  |
|
|---|---|
| 240px | |
| Походження | Нідерланди, Німеччина |
| Характеристики | |
| Висота | 65-75 см (кобелі) 60-70 см (суки) |
| Вага | 36-42 кг |
| Класифікація МКФ: | |
| № FCI | 311 |
| Стандарти породи | |
| FCI | [1 стандарт] |
| Пес свійський (Canis familiaris) | |
Вовча собака Сарлоса (Saarloos Wolfhond) — порода службових собак, отримана Ландером Сарлосом (1884—1969) шляхом схрещування німецької вівчарки з вовком.
Історія породи [ред.]
Перший помет від Вовчиці «Флер» та кобеля німецької вівчарки — «Герард-Ван-Франсенум» було отримано у 1925 р. Для продовження селекційної роботи з помету були відібрані найбільш міцні і витривалі собаки. Вдруге кров дикого вовка була використана в 1962 р. (Вовчиця Флер-II) і знову з помету були вибрані найкращі цуценята. Відбір цуценят відбувався в восьмимісячному віці, коли у них було можливо читко визначити вдачу та характер. У цих дослідах були досягнуті значні успіхи. Після смерті Сарлоса у 1969 р. його дружина і дочка продовжили експерименти. І після шестирічної роботи Голландський клуб собаківників визнав, нову породу, яка в 1981 р. зареєстрована в FCI під назвою Вовча собака Сарлоса (Saarloos Wolfhond).
Вовчі собаки Сарлоса використовуються в Голландії та інших країнах Європи як поводирі сліпих, спасіння потопаючих, людей що потрапили у завали і в інших екстремальних ситуаціях. Але перевага у представників породи вовчих інстинктів обмежує її застосування в якості службових.
Характер [ред.]
Вовчі собаки Сарлоса живуть за законом зграї і господаря визнають ватажком, без якого-небудь спеціального дресирування. Їм властива незалежність і в той же час — прихильність до господаря. Ці собаки, як і вовк, інстинктивно тримаються на безпечній відстані від людини або тварини, здатної заподіяти їм шкоду і завжди готові відступити в разі виникнення безпосередньої загрози. Вони не нападають на людину без причини, просто від переляку. Вовчі собаки можуть різко змінювати свою поведінку в залежності від ситуації — від спокійного, байдужого до раптово агресивного. Вовчі собаки не гавкають, а лише іноді підвивають по-вовчи. І хоча вони вважаються службовими собаками, у них добре розвинений мисливський інстинкт, і вони можуть, як і вовки, полювати зграєю.
Станом на квітень 2004 р. Вовчих собак Сарлоса в країнах тз.в.СНД, включаючи Україну, не було.
Стандарт породи [ред.]
- Рух: типовий для вовка — легкий, широкий; непомітно переходить з одного Алюр а на іншій.
- Зріст та вага: висота в холці — кобеля — 65-75 см сук — 60-70 см вага — 36-42 кг.
- Статура: пропорційна. Довжина тулуба трохи перевищує висоту в холці.
- Голова: близька до форми голови вовка, череп в області чола широкий і трохи заокруглений у бік вух, у напрямку до очей звужується, утворюючи ніс; вилиці плоскі, потиличних бугор не виділяється; довжина тімені і морди однакові; мочку широка і велика може бути чорна і коричнева; губи щільно прилеглі, сухі зуби гострі, в повному наборі, потужні.
- Очі: середні, мигдалеподібної форми, жовтого колір а.
- Вуха: стоячі, щільні, середньої величини, широкі біля основи, спрямовані дещо боку, покриті густою вовна ю.
- Шия: суха, сильна.
- Тулуб: грудна клітина — широка, не повинна спускатися нижче ліктів; спина пряма і міцна, поперед мускулістая, круп злегка похилий.
- Кінцівки: передні кінцівки стрункі, лапи трохи розгорнуті в сторону; скакательні суглоби трохи сближени; лапи овальної форми, в комку, зі злегка вигнутими пальцями і міцними подушечками.
- Хвіст: низько посаджений, у спокійному стані — саблевидної форми, в русі піднімається вище, але не повинен бути занадто рухомим.
- Вовняний покрив: щільний м'який подшерсток і жорсткий остєвой волос, щільно прилягає, прямий.
- Окрас: вовчий, темно-сірий або коричневі.
