Вовчинський Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Вовчинський
Вовчинський Григорій Васильович
Зліва направо: Григорій Вовчинський (Україна), Кирило Міхайлов (Росія) та Нільс-Ерік Ульсет (Норвегія)
Зліва направо: Григорій Вовчинський (Україна), Кирило Міхайлов (Росія) та Нільс-Ерік Ульсет (Норвегія)
Зліва направо: Григорій Вовчинський (Україна), Кирило Міхайлов (Росія) та Нільс-Ерік Ульсет (Норвегія)
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 4 липня 1988(1988-07-04) (35 років)
Білоусівка Драбівського району Черкаської області, СРСР
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Дружина Олександра
Діти Адріана
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту біатлон, лижні перегони
Тренери Завєдєєв А .В., Артьомін Д. В.[1]
Участь і здобутки
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Представник Україна Україна
Лижні перегони
Паралімпійські ігри
Бронза 2010 Ванкувер 10 км, класика, стоячи
Срібло 2010 Ванкувер естафета 1 x 4 + 2 x 5 км
Бронза 2022 Пекін 1.5 км, спринт, вільним стилем, стоячи
Біатлон
Паралімпійські ігри
Срібло 2010 Ванкувер 12,5 км, стоячи
Бронза 2010 Ванкувер 3 км, переслідування, стоячи
Золото 2014 Сочі 15 км, стоячи
Золото 2022 Пекін 6 км, стоячи
Срібло 2022 Пекін 10 км, стоячи
Бронза 2022 Пекін 12,5 км, стоячи

Григорій Васильович Вовчинський (нар. 4 липня 1988(19880704), с. Білоусівка Драбівського району Черкаської області, СРСР) — український лижник, біатлоніст. Заслужений майстер спорту України.

Біографія[ред. | ред. код]

Григорій Васильович Вовчинський народився 4 липня 1988 року в селі Білоусівка Драбівського району Черкаської області. Під час народження отримав ураження руки і до трьох років тільки великий і вказівний пальці у нього рухалися. Навчався в Білоусівському навчально — виховному комплексі «Загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів — ліцей». Перші спортивні перемоги отримав із тенісу. Після закінчення школи у 2005 році переїхав до Черкас і поступив до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Там почав займатися спортом у групі спортсменів-інвалідів (легка атлетика та настільний теніс). 2007 року Григорій брав участь у реабілітаційному зборі у м. Євпаторія від області. Там познайомився із Юлією Батенковою і вирішив спробувати себе у лижному спорті.

Після закінчення ННІ фізичної культури, спорту та здоров'я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького займається лижними гонками та біатлоном в Черкаському облцентрі «Інваспорт».

З серпня 2021 року представляє Вінницький регіональний центр «Інваспорт».

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

З 2008 року він є постійним учасником міжнародних змагань у складі паралімпійської збірної України з лижних перегонів і біатлону. Майстер спорту України з лижних гонок та біатлону (2009 рік), чемпіон та срібний призер з біатлону (довга дистанція, гонка переслідування) кубку світу 2009 року м. Сьюсьоен[sv] (Норвегія); бронзовий призер (естафета) з лижних гонок чемпіонату світу 2009 року у м. Вуокатті[en] (Фінляндія); срібний призер з біатлону (довга дистанція) Фіналу кубку світу 2009 року у м. Маунт Вашингтон, Канада; чемпіон з біатлону (довга дистанція) кубку світу 2009 року у м. Вістлер (Канада).

У 2010 році став дворазовим чемпіоном світу з біатлону (м. Ханти-Мансійськ, Росія).

На Чемпіонаті світу 2011 року здобув дві золоті медалі з біатлону, перегони із переслідування (коротка та довга дистанції) та бронзову медаль в естафеті. На Кубках світу 2012 року спортсмен виборов «срібло» (біатлон) та три «бронзи» (біатлон та естафета). На Чемпіонаті світу 2013 року у м. Солефті (Швеція) він отримав дві срібні нагороди у біатлоні (коротка та середня дистанції), а у фіналі Кубку світу того ж року став дворазовим срібним призером.

На змаганнях у січні 2014 року у м. Вуокатті (Фінляндія) був четвертим у біатлоні (коротка дистанція, 7,5км)[2].

2016 рік.- кубок світу з лижних гонок та біатлону, що проходив з 21 по 28 лютого у німецькому місті Фінстерау бронзова медаль у лижних перегонах, довга дистанція, бронзова нагорода у біатлоні, бронзова медаль у лижних перегонах, спринт.

Грудень 2021 року на Кубку Європи з лижних перегонів та біатлону серед спортсменів з УОРА та порушеннями зору завоював дві срібних нагороди у лижних перегонах на дистанції 6 км та у біатлоні.

Олімпійські нагороди[ред. | ред. код]

2010[ред. | ред. код]

  •  — Біатлон, дистанція — 3 км.
  •  — Біатлон, індивідуальна гонка, дистанція — 12,5 км, стоячи
  •  — Лижні перегони, індивідуальна гонка, дистанція — 10 км.
  •  — Лижні перегони, естафета, 1 x 4 + 2 x 5 км

2014[ред. | ред. код]

2018[ред. | ред. код]

  •  — Лижні перегони, класика, чоловіки, дистанція — 10 км.

2022[ред. | ред. код]

  •  — Біатлон, дистанція — 6 кілометрів у класі LW8[4].
  •  — Біатлон, дистанція — 10 кілометрів у класі LW8[5].
  •  — Біатлон, дистанція — 12,5 кілометрів у класі LW8[6].
  •  — Лижні перегони, спринт вільним стилем, дистанція — 1.5 кілометрів у класі LW8[7].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

За результатами виступів на Паралімпійських іграх 2010 року у Ванкувері, був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України № 45/2014 «Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їх тренерів». www.president.gov.ua. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  2. ↑ naiu.org.ua. Національна паралімпійська збірна команда України: за крок до Сочі-2014. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
  3. ↑ Сочі, 2014, офіційні результати. www.sochi2014.com. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
  4. ↑ Українці Вовчинський та Лук'яненко здобули два «золота» Паралімпіади-2022. sport.24tv.ua. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  5. ↑ Другі в медальному заліку: Україна виграла 9 нагород в 4-й день Паралімпійських ігор. УНІАН. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  6. ↑ Вовчинський здобув бронзову медаль Паралімпіади-2022. champion.com.ua. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  7. ↑ Вовчинський здобув бронзову медаль Паралімпіади-2022. champion.com.ua. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вовчинський_Григорій_Васильович&oldid=39504612