Вогнем і мечем (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вогнем і Мечем
Ogniem i mieczem
Ogniem i Mieczem plakat.jpg
Жанр історичний, військовий, пригодницький, драма
Режисер Єжи Гофман
Продюсер Єжи Гофман
У головних
ролях
Міхал Жебровський
Олександр Домогаров
Ізабелла Скорупко
Богдан Ступка
Тривалість  180 хв.
Мова  польська, українська, татарська, турецька
Країна  Польща Польща
Рік  1999
IMDb ID 0128378
Кошторис  24 млн. злотих

«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Є. Гофмана, випущений 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича Вогнем і мечем. Останню з трьох частин трилогії Сенкевича екранізував Єжи Гофман, після Потопу і Пана Володийовського, хоч письменник створив цей роман першим. Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія - мінісеріал.

Сюжет[ред.ред. код]

Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'яткою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці її померлого чоловіка княгині, Олені.

Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами і Корсунем. Бунт пробує "втопити в крові" князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'яткою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Олени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.

Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в кількості декільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.

Князь відсилає Підбийп'ятку, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке положення війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.

Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Олену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадання Олени та відпускає).

Політичне тло[ред.ред. код]

Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гофмана, який відзнятий після фільму Потоп (1974), і фільму Пан Володийовський (1969). Це, можливо, було викликано через політичну напругу, яка могла виникнути між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінозйомка знову піднімала політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проектом був Тарас Бульба за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.

Актори[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Нагорода за монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу), за сценографію (Анджей Халинський), за творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода "Prezesa Zarządu Telewizji Polskiej" (Єжи Гофман) (XXIV фестиваль польських художніх фільмів в Гдині, 1999).
  • Фестиваль польських фільмів в Чикаго — "Złote Zęby — nagroda publiczności" (Єжи Гофман) 1999.
  • "Brylantowy Bilet Stowarzyszenia «Kina Polskie» dla filmu, który przyciągnął do kin najwięcej widzów — Ежи Гофман" (1999)
  • Нагороди польських фільмів Орлі, 2000.
  • Zwycięzca — Найкраща роль другого плану Rola Kobieca — (Єва Вишневська)
  • Zwycięzca — Найкращий продюсер - Єжи Михалюк, Єжи Гофман
  • Золота каска в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
  • "MFF Słowiańskich i Prawosławnych" в Москві — 1-а нагорода — (Єжи Гофман) (2000)
  • TP SA музичний та кінофестиваль -«нагорода Філіппа» в категорії: оригінальна музика і "adaptowana w polskim filmie" — композитор Кшесимир Дебський (2000)

Історичні невідповідності[ред.ред. код]

  • Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
  • У фільмі Битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні і причиною поразки поляків були стратегічні навички і тактичність козаків (козаки билися не «по-лицарськи» рушницями, а не «шляхетною» холодною зброєю і інші «наїзди» з боку поляків у такому дусі).
  • У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
  • У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударна частина козаків — це колишні наймані солдати 30-тилітньої війни: добре екіпіровані й озброєні воїни, що знали стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько 40-ка тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави рицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була чудесно забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми. Також козаки (під час бою) не поділялись на стрільців і пікінірів (піки не знали узагалі) — і не котили в атаку возів, не мали танків (у фільмі це гуляй-городина з активним броньовим захистом у вигляді мішків із піском) тощо.
  • У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
  • У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінірів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Неможливо у принципі. Показано у фільмі «для красоти»: поляки дуже шанують своїх гусарів.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвіданих польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 року – 7,15 млн осіб.
  • Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце».
  • Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів.
  • Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі
  • Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998.