Вогнем і мечем (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вогнем і Мечем
Ogniem i mieczem
Ogniem i Mieczem plakat.jpg
Жанр історичний, воєнний, пригодницький, драма
Режисер Єжи Гофман
Продюсер Єжи Гофман
У головних
ролях
Міхал Жебровський
Олександр Домогаров
Ізабелла Скорупко
Богдан Ступка
Тривалість  180 хв.
Мова  польська, українська, татарська, турецька
Країна  Польща
Рік  1999
IMDb ID 0128378
Кошторис  24 млн. злотих

«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Є. Гофмана, випущений 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича Вогнем і мечем. Останню з трьох частин трилогії Сенкевича екранізував Єжи Гофман, після Потопу і Пана Володийовського, хоч письменник створив цей роман першим. Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія - мінісеріал.

Сюжет[ред.ред. код]

Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'яткою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці її померлого чоловіка княгині, Олені.

Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами і Корсунем. Бунт пробує "втопити в крові" князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'яткою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Олени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.

Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в кількості декільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.

Князь відсилає Підбийп'ятку, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке положення війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.

Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Олену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадання Олени та відпускає).

Політичне тло[ред.ред. код]

Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гофмана, який відзнятий після фільму Потоп (1974), і фільму Пан Володийовський (1969). Це, можливо, було викликано через політичну напругу, яка могла виникнути між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінозйомка знову піднімала політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проектом був Тарас Бульба за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.

Актори[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Нагорода за монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу), за сценографію (Анджей Халинський), за творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода "Prezesa Zarządu Telewizji Polskiej" (Єжи Гофман) (XXIV фестиваль польських художніх фільмів в Гдині, 1999).
  • Фестиваль польських фільмів в Чикаго — "Złote Zęby — nagroda publiczności" (Єжи Гофман) 1999.
  • "Brylantowy Bilet Stowarzyszenia «Kina Polskie» dla filmu, który przyciągnął do kin najwięcej widzów — Ежи Гофман" (1999)
  • Нагороди польських фільмів Орлі, 2000.
  • Zwycięzca — Найкраща роль другого плану Rola Kobieca — (Єва Вишневська)
  • Zwycięzca — Найкращий продюсер - Єжи Михалюк, Єжи Гофман
  • Золота каска в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
  • "MFF Słowiańskich i Prawosławnych" в Москві — 1-а нагорода — (Єжи Гофман) (2000)
  • TP SA музичний та кінофестиваль -«нагорода Філіппа» в категорії: оригінальна музика і "adaptowana w polskim filmie" — композитор Кшесимир Дебський (2000)

Історичні невідповідності[ред.ред. код]

  • Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
  • У фільмі Битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні і причиною поразки поляків були стратегічні навички і тактичність козаків (козаки билися не «по-лицарськи» рушницями, а не «шляхетною» холодною зброєю і інші «наїзди» з боку поляків у такому дусі).
  • У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
  • У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударна частина козаків — це колишні наймані солдати 30-тилітньої війни: добре екіпіровані й озброєні воїни, що знали стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько 40-ка тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави рицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була чудесно забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми. Також козаки (під час бою) не поділялись на стрільців і пікінірів (піки не знали узагалі) — і не котили в атаку возів, не мали танків (у фільмі це гуляй-городина з активним броньовим захистом у вигляді мішків із піском) тощо.
  • У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
  • У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінірів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Неможливо у принципі. Показано у фільмі «для красоти»: поляки дуже шанують своїх гусарів.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвіданих польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 році – 7,15 млн осіб.
  • Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце».
  • Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів.
  • Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі
  • Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998.