Вогнестійкість
Вогнесті́йкість — властивість матеріалів, виробів, конструкцій, будівель та споруд чинити опір дії вогню та високих температур, не піддаватися загорянню, не деформуватися, зберігати свої несучі та захисні засоби.
Зміст |
Характеристики вогнестійкості [ред.]
Властивість будівель та споруд чинити опір руйнівній дії вогню характеризується межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами вогнестійкості вогню в них.
Межа вогнестійкості [ред.]
Межа вогнестійкості — це час, протягом якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
На території України з 01.05.2003 набули чинності державні будівельні норми ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (наказ Держбуду України від 03.12.02 р. № 88). З введенням в дію цих ДБН вважаються такими, що втратили чинність СНиП 2.01.02-85* "Противопожарные нормы", яки діяли на території України з 1.01.1987 року, тобто більше 15-ти років. У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, IV) вогнестійкості будинків.
Випробування на вогнестійкість [ред.]
Випробування будівельних конструкцій на вогнестійкість та розповсюдження вогню в них проводять за методиками, розробленими інститутами пожежної безпеки, а також за ГОСТ 30247—94 «Конструкции строительные. Методы испытаний на огнестойкость».
Залежність вогнестійкості від матеріалу [ред.]
Вогнестійкість стін та перегородок з цегли, бетону, гіпсового каменю підвищується із збільшенням їх товщини, а стояків та колон з цегли, бетону та залізобетону — їх перерізу.
Сталеві незахищені колони та інші металеві конструкції, хоч і відносяться до вогнетривких, мають дуже низькі межі вогнестійкості, а в умовах пожежі вони навіть менш стійкі, ніж спалимі дерев'яні. Це пояснюється тим, що внаслідок високої теплопровідності та текучості межа вогнестійкості таких конструкцій суттєво не підвищується при збільшенні товщини чи перерізу, а при температурі 500 — 600 °C всі металеві конструкції втрачають несучі властивості, деформуються й руйнуються.
Вимоги щодо вогнестійкості [ред.]
Основні будівельні конструкції повинні забезпечувати межу вогнестійкості — 2.5 — 3 години, а підземні будівельні конструкції наземних будівель — до 3 годин і більше. В період з'єднання полум'я з температурою, яка змінюється протягом часу, вони мають зберігати свої несучі та захисні властивості за стандартним режимом.
Засоби збільшення вогнестійкості [ред.]
Захист металевих конструкцій штукатуркою, цеглою, гіпсовими чи керамзито-бетонними плитами значно підвищує їх вогнестійкість.
Матеріали для збільшення вогнестійкості [ред.]
Останнім часом для вогнезахисту будівельних конструкцій і споруд широко запроваджуються фосфатні сполуки на основі рідкого скла, які наносяться безпосередньо на поверхню конструкцій методом набризку. Але, незважаючи на уявну простоту, цей метод має недоліки, що ускладнюють його застосування при підвищених вимогах до вогнестійкості: велика трудомісткість робіт; низький рівень надійності та довговічності, особливо при великій товщині шару; складність відновлювання, ремонту та інше.
Література [ред.]
- Базальтоволокнисті матеріали для вогнезахисту будівельних конструкцій та споруд//Сергєєв В. П. Божко В. І. Ященко О. М. Темчишин С. В. Базальтоволокнисті матеріали для вогнезахисту будівельних конструкцій та споруд // Будівництво України. 1999. № 6. C.26—27.
Примітки [ред.]
