Водневе авто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ця стаття розповідає про автомобілі, які плануються випускати з водневими двигунами, для інформації про технологію використання нового палива для авто дивіться статтю водневий двигун.

Хонда FCX Міжнародне мото шоу в Куала Лумпур 2006

Водневе авто — тип транспортного засобу, що для руху послуговуються водневими двигунами, котрі являють собою різновид електродвигунів.

Плани та досягнення[ред.ред. код]

Компанія Honda стане першим світовим автовиробником, що почне масовий випуск автомобілів на цілком водневому паливі. Випуск нового автомобіля Honda Civic FCX, оснащеного водневим двигуном, компанією Honda заплановано на 2008 рік. Розробники компанії повідомляють, що новий автомобіль Honda Civic буде випущений обмеженим тиражем за ціною менш 25 000 доларів і надійде в продаж у США.

На кінець 2008 року також намічено вихід 100 автомобілів Chevrolet Equinox SUV, які також будуть працювати на нових паливних елементах на базі водню. У свою чергу авто Sequel компанії General Motors в травні 2007 року зробило унікальний тривалий пробіг через увесь штат Нью-Йорк, показавши, в черговий раз, придатність машини на паливних елементах до нормальної експлуатації[1].

Sequel досяг вражаючого показника, проїхавши 482,8 кілометра на одному заправленні. Інженери компанії зазначають, що даний пробіг важливий саме тому, що вперше водневий автомобіль показав на практиці запас ходу, порівнянний зі звичайними авто.

Варто зазначити, що станом на середину 2007 року в дальності ходу з Sequel може посперечатися поки тільки нова Хонда FCX.

Однак найгучнішою наразі заявкою на водневе майбутнє є пробіг за маршрутом Honeoye Falls — Tarrytown, на який автомобіль Sequel витратив пального від одного своого заправлення. А це — 8 кілограмів стиснутого водню при тиску 700 атмосфер.

І хоча Sequel усе-таки залишився концепт-каром, він, на відміну від винятково виставкового зразка, показаного ще в 2005 році, є цілком придатною до повсякденної експлуатації машиною.

І в тому, і в іншому випадку, водневі двигуни являють собою різновид електродвигунів. Електрика генерується в паливних елементах, де змішують чистий водень і кисень, у результаті чого виробляється необхідна енергія, а як вихлоп виходить звичайна вода.

Автовиробники зазначають, що водень для більшості двигунів можна буде одержувати з різних природних газів. І таким чином, подібні двигуни вирішують одразу дві найважливіші задачі, по-перше, вони роблять автомобілі та їхні вихлопи нешкідливими для навколишнього середовища, а по-друге, вони знижують залежність транспортної системи, що є ключовою для сучасного світу, від нафти та її похідних.

Однак, як зазначають експерти, перехід на водневі автомобілі в найближчі 5-6 років у світовому масштабі здійснити не вдасться, тому що ще не всі виробники анонсували свої майбутні водневі лінійки автомобілів. До того ж, на сьогодні у світі водневих автозаправок нараховується не більше сотні, причому близько 90 відсотків з них знаходяться в Японії і США.

У Honda поки не оголосили скільки водневих автомобілів планується випустити в 2008 році, однак сказали, що ці автомобілі точно так само надійдуть до фірмових салонів, як і традиційні.

Що стосується технічних характеристик, то новинка на 100 км шляху по шосе буде споживати близько 8-10 літрів нового палива, що у 2008 році в США буде коштувати трохи менше 1 долара за літр. Максимальна швидкість водневого авто складе біля 160—170 км/г.

У свою чергу компанія BMW оголосила про те, що планує запустити у виробництво седани з гібридним бензиново-водневим двигуном до 2008 року. Відомо також, що розробки водневого двигуна компанія веде в співробітництві з французьким енергетичним гігантом, компанією Total, що вже в найближчому майбутньому почне будівництво водневих заправних станцій.

BMW повідомляє, що у продажу водневі авто повинні з'явитися до середини 2008 року. Усього ж компанія вже більш як 10 років веде розробку цієї технології.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Станом на початок 2007 у Каліфорнії створена найбільша у світі воднева автомобільна інфраструктура. В березні 2006 р. в Каліфорнії працювало 23 водневих заправних станцій, планувалося будівництво 14 станцій. В штаті діє проект Водневе Шосе Каліфорнії. Мета проекту — забезпечити кожному мешканцю Каліфорнії доступ до водневої автомобільної інфраструктури упродовж основних шосе штату до 2010 року. Для цього буде збудовано 170 заправних станцій через кожні 20 миль.

В Європейському союзі існує аналогічний проект Zero Regio

Критика водневого транспорту

  • Суміш водню з повітрям - вибухова речовина. Водень небезпечніший, ніж бензин, тому що горить у суміші з повітрям в більше широких концентраціях. Бензин не горить при лямбда менше 0,5 і більше 2, водень при таких співвідношеннях горить прекрасно. Але водень, що зберігається в баках при високому тиску, у випадку пробиття бака дуже швидко випаровується. Для транспорту розробляються спеціальні безпечні системи зберігання водню - баки з кількома стінками, зі спеціальних матеріалів і т. д.
  • Воднева силова установка значно складніше і дорожче в обслуговуванні, ніж звичайний ДВС. За даними Массачусетського технологічного інституту, експлуатація водневого автомобіля на даному етапі розвитку водневих технологій обходиться у сотню разів дорожче, ніж бензинового. Можливо в майбутньому вартість експлуатації зменшиться.
  • Поки немає достатнього досвіду експлуатації водневого транспорту.
  • Немає можливості швидкої дозаправки на шляху з каністри або від іншого автомобіля .
  • Для заправки воднем потрібно побудувати мережу заправних станцій. Для заправних станцій, що заправляють автомобілі рідким воднем вартість обладнання більше, ніж для бензинових заправних станцій. (Згідно з GM, будівництво 12 тисяч водневих заправних станцій в 2005 році оцінювався в $ 12 млрд, тобто $ 1 млн на одну заправну станцію , у той час як комплект обладнання для бензинових заправних станцій коштує від $ 40 тис., в середньому $ 100 - 200 тис. ).
  • Тепер водень виробляється або шляхом витрати значної кількості електроенергії , або з вуглеводнів. У першому випадку використовується та ж електроенергія, яка може вироблятися на теплових, атомних та інших електростанціях. На жаль альтернативними джерелами проводиться досить невелика кількість енергії , і її не вистачить на розвиток транспорту. У другому випадку маємо використання тих же видів палива і виділення CO ², а також потрібно очищення від сполук сірки та інших домішок, які в разі застосування паливних елементів значно скорочують термін їх служби. Деякі вважають, що природний газ буде набагато перспективніший і екологічний.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.korespondent.net/main/74793/ Водневе авто зробило унікальний тривалий пробіг

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]